1
Не заздри злим людям
і не прагни їхнього товариства,
2 адже в їхніх серцях злочинні задуми,
і їхні уста говорять про лихе.
3 Дім будується мудрістю
і зміцнюється розумом.
4 Завдяки розсудливості наповнюються комори
усяким цінним і приємним добром.
5
Мудра людина потужніша за сильну,
і людина освічена зростає в силі.
6
Тому провадь війну, при наявності мудрого керівництва,
бо перемога за достатньою кількістю радників.
7 Для нерозумного мудрість надто висока (недосяжна ),
тому при брамі своїх уст він не відкриває.
8 Хто має намір чинити зло,
того називають зловмисником.
9 Нерозумні наміри - гріх,
а кепкування (глузування ) - огида для людей.
10 Якщо в день недолі ти виявився слабким,
то твоя сила незначна.
11
Рятуй тих, кому загрожує смерть!
Невже відмовишся від приречених на страту?
12
Невже скажеш: Цього ми не знали?
То хіба Той, Хто випробовує серця не знає?
Той, Хто охороняє тебе, знає про все .
Він відплачує кожній людині за її вчинками.
13 Сину мій, їж мед, бо він добрий, - щільниковий мед особливо солодкий
і корисний для горла твого.
14
Саме таким є пізнання мудрості для твоєї душі.
Якщо ти її (мудрість ) знайшов, то в тебе є майбутнє,
і надія твоя не втрачена.
15 Тому, нечестивий зловмиснику, не зазіхай на житло праведного,
не спустошуй місця його проживання.
16
Адже праведний сім разів упаде і встане,
а нечестиві спіткнуться в час нещастя.
17
Але якщо твій ворог упаде, не радій цьому,
і нехай не тішиться твоє серце, коли він спіткнеться.
18 Тому що бачить ГОСПОДЬ, і Йомуце не сподобається;
Він відверне від нього Свій гнів.
19
Не обурюйся на лиходіїв,
і не заздри нечестивим,
20
тому що в злочинця нема майбутнього;
світильник нечестивих погасне!
21
Сину мій, бійся ГОСПОДА і царя,
а з бунтівниками не спілкуйся.
22 Бо зненацька прийде від них лихо
і погибель від їх обох хто передбачить?
23
Це також походить від мудрих:
Не годиться зважати на особу на суді.
24 Хто каже винуватому: Ти невинуватий! -
того проклинатимуть люди і зненавидять народи.
25 А тих, хто відкриває провину, будуть поважати,
і на них зійде благословення добра.
26 Відповідна відповідь,
як поцілунок в уста.
27 Приведи в порядок свої справи зовні, закінчи їх на полі,
а вже тоді облаштовуй свій дім.
28 Не оскаржуй безпідставно свого ближнього
і не привчайся фальшиво свідчити.
29
Не говори: Як він учинив зі мною,
так і я вчиню з ним, - відплачу кожному за його вчинками.
30 Йшов я вздовж поля лінивої людини
та біля виноградника людини недоумкуватої,
31
і от усе позаростало бур’янами, поверхня землі вкрилася будяками,
а кам’яна огорожа розвалилася.
32
Оглянувши, я взяв це до уваги, -
з побаченого я зробив висновок:
33
Трохи поспиш, трохи подрімаєш,
трохи, склавши руки, полежиш, -
34
і прийде, як волоцюга, твоя убогість,
і твої злидні, - наче озброєний чоловік.
1 Сину, злим людям не заздри і не бажай бути з ними.
2 Адже їхнє серце вправляється в неправді, і біль спричиняють їхні вуста.
3 Дім будується мудрістю і зміцнюється розумом.
4 Знанням наповнюються комори: усяким багатством, цінністю та добром.
5 Мудрий кращий за сильного, а розумна людина — за великого землевласника.
6 Війна буває з досвідом керівництва, а допомога — від розважливого серця.
7 Мудрість і здоровий глузд при брамі серед мудреців. Мудрі не відвертаються від сказаного Господніми вустами,
8 але радяться на зборах. Недосвідчених застає смерть,
9 і безумець помирає в гріхах. Нечистота заплямує зловмисну людину
10 в день лиха і в день утиску, аж поки він пропаде.
11 Рятуй тих, кого ведуть на смерть, визволяй приречених, — не ухиляйся.
12 Якщо скажеш: Я того не знаю! — зрозумій, що Господь знає серця всіх; Той, Хто всіх наділив диханням, — Він усе знає, Він віддасть кожному за його ділами.
13 Їж мед, сину, бо вощина з медом — добра, — щоб у твоєму горлі було солодко.
14 Так само нехай сприймається мудрість твоєю душею. Коли ти її знайдеш, матимеш добрий кінець, і надія тебе не покине.
15 Не приводь безбожного в житло праведних і не будь заведений в оману через насичування черева.
16 Адже праведний сім разів упаде і встане, а безбожні ослабнуть в час лиха.
17 Якщо твій ворог упаде, не радій з того, і коли він спіткнеться, — не величайся.
18 Бо побачить Господь, і не буде Йому це до вподоби, тож відверне від нього Свій гнів.
19 Не зловтішайся над лиходіями і не заздри грішникам.
20 Адже в лиходіїв не буде нащадків, і світильник безбожних погасне.
21 Сину, май страх перед Богом і перед царем, і не виявляй до них обох непослуху.
22 Тому що зненацька зійде кара на безбожних — і хто збагне, які в них обох страждання?
22a Син, який зберігає слово, уникне погибелі, — адже він твердо прийняв його.
22b Нічого фальшивого хай не вимовить язик царя, — жодна неправда хай не зійде з його язика.
22c Язик царя — то не тілесний меч, і хто тільки буде переданий його владі , — той буде знищений.
22d Бо коли його гнів запалає, то мотузками нищить людей,
22e і пожирає їхні кістки та спопеляє, наче полум’я; навіть орлята не зможуть ними поживитися.
23 Це кажу вам, мудрим, аби знали: Недобре зважати на особу на суді.
24 Хто каже безбожному: Ти — праведний! — той буде проклятий народом і зненавиджений серед людей.
25 А ті, хто докоряє, виявляться кращими — на них зійде добре благословення.
26 Ті, які дають відповідь добрими словами, — цілують уста.
27 Приведи в порядок свої справи, аби відійти, будь готовим до поля, — іди за мною і відбудуєш свій дім.
28 Не будь фальшивим свідком проти свого співгромадянина, широко не розкривай свої вуста.
29 Не говори: Як він учинив зі мною, так і я поступлю з ним, — відплачу йому за те, що мене образив.
30 Нерозумна людина — як нива, і обділений розумом — як виноградник;
31 коли його залишиш, він посохне, весь поросте травою і стає запустілим, а його кам’яні огорожі валяться.
32 Згодом я покаявся, я уважно приглядався, щоб вибрати повчання.
33 Трохи дрімаю, трохи сплю, а трохи складаю руки на грудях, —
34 якщо так робиш, тебе неодмінно дожене, наче добрий бігун, твоя злиденність і твоя нужда.