Приповісті Агурові
1 Слова Аґура, сина Якея, массеянина. Слово цього мужа до Ітієла, - до Ітієла і Укала.

2 Насправді, я найнерозумніший з людей,
і людського пізнання в мене немає.
3 Мудрості я не навчався
і знання святих не маю.
4 Хто піднявся на небо і зійшов?
Хто втримав вітер у жмені?
Хто загорнув воду в одежу?
Хто встановив усі межі землі?
Яке Його Ім’я і яке ім’я Його Сина, скажи , якщо знаєш?
5 Кожне Боже слово чисте;
Він - щит для тих, хто шукає в Нього захисту.
6 Не додавай до Його слів нічого ,
аби Він не докорив тобі, і ти не став неправдомовцем.
7 Двох речей я прошу в Тебе, -
не відмов мені, перш ніж я помру:
8 Віддали від мене марноту і обманливе слово,
убогості і багатства не давай мені,
а годуй мене за потребою щоденним хлібом.
9 Щоб, маючи достаток,
я не зрікся Тебе і не сказав:
Хто такий ГОСПОДЬ?
Або, збіднівши,
я не почав красти
і не зневажив Імені мого Бога.
10 Не оскаржуй слуги перед його господарем,
щоби він тебе не прокляв, і ти не став винуватим.
11 Є покоління, яке проклинає свого батька
і не благословляє своєї матері.
12 Є покоління, яке вважає себе чистим,
тоді як насправді від бруду свого воно не очистилося.
13 Є покоління із зарозумілим поглядом
і піднятими догори повіками.
14 А є покоління, у якого зуби, як мечі, а щелепи -
як сікачі, щоби пожирати вбогих на землі та принижених серед людей.
15 У ненажерливості є дві дочки: Дай! Давай!
Навіть три ненаситних, а то й чотири,
які ніколи не скажуть: Досить!
16 Шеол, неплідна утроба, спрагла земля,
і вогонь, який також не скаже: Досить!
17 Око, що глузує з батька і не слухає матері, виклюють ворони з долини,
або з’їдять орлята.
18 Три речі незбагненні для мене,
і чотирьох я не розумію:
19 орлиних доріг у небі, зміїної дороги на скелі,
дороги корабля у відкритому морі і дороги мужчини до дівчини.
20 Така ж дорога і жінки, яка чинить перелюб:
вона наїлася (задовольнилась ), обтерла свої уста і каже:
Я нічого поганого не вчинила.
21 Від трьох речей трясеться земля,
а взагалі чотирьох вона не може переносити:
22 раба, який стає царем; нерозумного,
який досхочу наїдається хліба;
23 розпусницю , яка виходить заміж;
невільницю, яка займає місце своєї господині.
24 А ось чотири маленькі істоти на землі,
які мудріші за деяких мудреців:
25 мурашки - народ не сильний,
але вони влітку роблять собі запаси їжі;
26 гірські кролики - слабке плем’я,
проте в скелі роблять свої помешкання;
27 сарана царя не має,
однак всі вирушають шеренгами;
28 павук , до якого можна доторкнутись руками,
та він буває і в царських палатах.
29 І ще є три істоти, які мають легку ходу, -
та навіть чотири, які величаво ступають:
30 лев, найсильніший серед звірів,
не поступиться ні перед ким;
31 кінь і козел, а також
цар серед свого народу.
32 Якщо ти у своїй зарозумілості учинив безумство й знову задумав зло,
то затули уста рукою,
33 бо як збивання молока дає масло,
а удар в ніс поводує кров,
так само збудження гніву викликає сварку.
1 Сину, май страх до моїх слів, прийми їх і покайся. Так говорить муж тим, хто вірить у Бога, і я роблю зупинку…
2 Адже я — найбільш нерозумний з усіх людей, і людської мудрості в мене немає.
3 Бог навчив мене мудрості, і я осягнув знання святих.
4 Хто піднявся на небо і зійшов? Хто зібрав вітри за пазуху? Хто загорнув воду в плащ? Хто заволодів усіма кінцями землі? Яке його ім’я або яке ім’я його синів, — хіба ти знаєш?
5 Усі Божі слова випробувані вогнем; Він охороняє тих, хто Його має в пошані.
6 Не додавай до Його слів нічого , аби Він тобі не докорив, і ти не став неправдомовним.
7 Двох речей прошу я в Тебе, — не позбав мене милості, перш, ніж я помру;
8 безглузде і оманливе слово віддали від мене, не дай мені ні багатства, ні злиднів, а пошли те, що мені потрібне і необхідне,
9 щоб я в достатку не став неправдомовцем і не сказав: Хто мене бачить? Або, щоби, збіднівши, не став злодієм і не клявся Божим Ім’ям.
10 Не видавай раба в руки його пана, щоб він часом тебе не прокляв, і ти не пропав.
11 Поганий нащадок проклинає батька і не благословляє матері.
12 Поганий нащадок видає себе за праведного, але своєї дороги він не зберіг у чистоті.
13 Поганий нащадок має гордий погляд і високо підняті брови.
14 Поганий нащадок має зуби — як мечі, а ікла — як сікачі, щоб кусати й пожирати принижених на землі та їхніх вбогих з-поміж людей.
15 У п’явки були три дуже їй любі дочки, і ці три не задовольнили її; не наситилась і четверта, щоб сказати: Досить!
16 Ад, любов жінки, Тартар , не просякнута водою земля, вода та вогонь не скажуть: Досить!
17 Око, яке глузує з батька і не шанує материнської старості, — нехай його виклюють ворони з долини, хай з’їдять його пташенята орлів!
18 Трьох речей не спроможний я збагнути, і четвертої мені не зрозуміти:
19 слід орла, який ширяє, шляхи змія на скелі, стежку корабля, що пливе посеред моря, і шляхи чоловіка в молодості.
20 Така ж дорога і жінки, яка чинить перелюб: коли вчинить, вмившись, вона каже, що не вчинила нічого такого, чого не слід.
21 Від трьох речей здригається земля, і четвертої не може знести:
22 коли раб стає царем, коли нерозумний наїдається досхочу хліба,
23 коли рабиня виганяє свою господиню, коли лиха жінка попадеться порядному чоловікові.
24 А ось чотири дуже малі істоти на землі, та вони — мудріші мудрих:
25 мурашки, в яких немає сили, та вони влітку готують собі запаси їжі;
26 гірські кролики — плем’я не сильне, та роблять свої нори в скелях;
27 сарана — царя не має, та в похід вирушає впорядковано, за одним наказом;
28 і ящірка, яка чіпляється лапками, яку легко зловити, та вона живе в царських палатах.
29 Ось є троє, котрі мають легку ходу, і четвертий, який гарно ступає:
30 молодий лев, найсильніший з тварин, він вбік не звертає і не поступається жодному звірові;
31 півень, який поважно ходить серед курей; козел, котрий верховодить у стаді, та цар, який публічно звертається до народу.
32 Якщо віддаси себе веселості й піднімеш свою руку на бійку, то будеш засоромлений.
33 Піди надоїти молока — і буде масло, а коли стиснеш носа, то вийде кров, так і з витягнутих слів виходять сварки та бійки.