Заклик мудрості: Ліпша мудрість за перли
1 Невже мудрість не кличе
і не подає свого голосу розум?
2 Вона стає на підвищених місцях пагорбів,
біля доріг і на роздоріжжях.
3 Вона голосно волає біля брам, при вході до міста,
і біля дверей будинків:
4 Люди! До вас я звертаюсь, -
мій голос до людських синів.
5 О ви, простодушні, вчіться розсудливості;
і ви, нерозумні, набирайтесь розуму!
6 Послухайте, бо я говоритиму про благородні речі;
те, що виходить з моїх уст, - істина.
7
Адже мої уста виголошують правду,
і лукавство для моїх уст огидне.
8
Усі слова моїх уст справедливі,
і в них немає жодного підступу, ні фальші.
9 Усі вони ясні для розумного,
і зрозумілі для тих, хто набув знання.
10
Краще прийміть моє застереження, ніж срібло,
радше знання, аніж добірне золото.
11
Адже мудрість дорожча за коштовні перли,
і нічого з бажаного людиною не можна зрівняти з нею.
Велика сила мудрості
12 Я, мудрість, живу разом з розумом,
і наділяю розважливим знанням.
13
Мати страх ГОСПОДНІЙ означає ненавидіти зло.
Тому я ненавиджу гордість і зухвалість,
дорогу зла (погану поведінку ) й підступні уста.
14 У мене є порада і здоровий глузд,
у мене розум, і в мене сила.
15 Завдяки мені владарюють царі й правителі,
завдяки мені здійснюють правосуддя.
16 Завдяки мені працюють урядовці,
вельможі та всі судді землі.
17
Тих, котрі мене люблять, я люблю,
і хто мене шукає, знайде мене.
18 У мене багатство й слава,
постійний достаток і справедливість.
19 Мої плоди кращі, ніж золото, - і то золото чисте, -
та й користі від мене більше, ніж від найдобірнішого срібла.
20 Я ходжу дорогами правди, стежками правосуддя,
21 даруючи блага тим, котрі мене люблять,
і наповнюючи їхні скарбниці.
Мудрість - спервовіку
22
ГОСПОДЬ мене мав на початку Свого шляху,
раніше Своїх споконвічних діянь.
23 Я існую від початку віків ,
раніше буття землі.
24
Я народилась раніше безодень, -
коли не було джерел наповнених водою.
25
Я народилась, перш ніж постали гори,
раніше за пагорби,
26
коли Він ще не створив ні землі, ні полів, -
і навіть початкових пилинок Усесвіту.
27
Коли Він облаштовував небеса, я була там.
І коли накреслював круг навколо безодні;
28 коли Він вгорі закріплював хмари,
і коли на землі встановлював джерела безодні;
29 коли визначав границі моря,
аби його води не виходили за встановлені йому межі, коли закладав основи землі,
30
тоді я була в Нього виконробом,
щодня була також Його задоволенням,
усмішкою на Його устах повсякчасно,
31
звеселяючись на крузі Його землі
та радіючи людськими синами!
32 Отже, тепер , діти мої , слухайте мене:
щасливі ті, котрі дотримуються моїх доріг!
33
Слухайте повчання, аби стати мудрими,
і не відступайте від нього !
34 Блаженна людина, яка мене слухається,
дотримуючись моїх доріг щодня пильнуючи біля моїх воріт і несучи варту біля моїх дверей.
35 Адже хто мене знаходить, той знаходить життя,
і отримує милість від ГОСПОДА.
36 А хто грішить проти мене, той наносить шкоду своїй душі;
всі, котрі мене ненавидять, полюбили смерть.
1 Ти проголошуєш мудрість, щоб до тебе прислухався розум.
2 Вона стоїть на верхів’ях гір, — серед стежок.
3 Вона прислуговує при брамах князів і біля входів урочисто закликає:
4 Запрошую вас, люди, подаю свій голос до людських синів.
5 Добродушні, навчіться кмітливості! Неосвічені, прикладіть до цього серце!
6 Послухайте мене, бо я говоритиму про важливі речі, устами промовлятиму праведне.
7 Бо моя гортань проголошуватиме правду, а лукаві уста мені огидні.
8 Усі слова моїх уст — правда, у них немає нічого викривленого чи заплутаного.
9 Усе явне для тих, хто розуміє, і правдиве для тих, хто знаходить знання.
10 Прийміть повчання, а не срібло, — радше знання, ніж перевірене золото! Дайте перевагу розуму над чистим золотом.
11 Адже мудрість краща за коштовне каміння, і всі дорогоцінності не варті її.
12 Я — мудрість — поселилася з порадою та знанням і запросила розсудливість.
13 Господній страх ненавидить неправедність, гордість, зухвалість і дороги зла. Я зненавиділа заплутані шляхи поганих людей .
14 У мене порада, упевненість, розум і сила.
15 Мною панують царі, володарі мною закарбовують правосуддя.
16 Завдяки мені отримують славу вельможі, і мною царі оволодівають землею.
17 Я люблю тих, хто мене любить, і ті, які мене шукають, — знайдутьмене .
18 Багатство і слава належать мені: великі маєтки та праведність.
19 Краще насолоджуватися моїми плодами, ніж золотом і коштовним камінням; мої плоди кращі за добірне срібло.
20 Я ходжу шляхами правди і перебуваю на стежках справедливості,
21 аби наділити майном тих, хто мене любить, — наповнити їхні скарбниці добром.
21a Якщо я сповіщаю вам про те, що стається щодня, то не забуду перерахувати й того, що вічне.
22 Господь створив мене як початок Своєї дороги — для Своїх діянь.
23 Він у довічності мене заснував, — на початку;
24 перш ніж була створена земля, перш ніж були створені безодні, перш ніж пробилися джерела вод,
25 перш ніж постали гори, перш за всі пагорби, — Він породив мене.
26 Господь створив краї, незаселені місця та заселені узвишшя, що під небом.
27 Коли Він облаштовував небо, я була з Ним. І коли Він установляв Свій трон на вітрах,
28 коли вгорі Він закріплював хмари та непорушно закладав під небом джерела,
29 і коли сильними робив підвалини землі, —
30 я була поряд з Ним, я була та, котрою Він радів, щоденно і повсякчасно я веселилася перед Його обличчям,
31 коли Він радів, закінчивши Всесвіт, — радів людськими синами!
32 Отже, сину, послухай мене.
34 Блаженний чоловік, який мене послухається, — людина, яка буде дотримуватися моїх доріг, яка щодня перебуває при моїх брамах, — несе варту при вході мого дому.
35 Адже мої виходи — це витоки життя, там готується милість від Господа.
36 А ті, які грішать проти мене — грішать проти власних душ: ті, котрі мене ненавидять, — люблять смерть.