Псалом 103
1 Псалом Давида.
Благослови, душе моя, ГОСПОДА і все моє єство, – святе Ім’я Його!
2 Благослови, душе моя, ГОСПОДА і не забувай усіх Його благодіянь.
3 Він прощає всі провини твої, зціляє всі твої хвороби.
4 Він рятує твоє життя від могили, коронує тебе милосердям і щедротами.
5 Він обдаровує добром твоє життя, так що відновлюється, як у орла, молодість твоя.
6 ГОСПОДЬ здійснює правосуддя на суді щодо всіх скривджених.
7 Він відкрив Мойсеєві наміри Свої, явив синам Ізраїлевим діла Свої.
8 Співчутливий і милостивий ГОСПОДЬ, довготерпеливий і сповнений доброти.
9 Не завжди Він звинувачує нас і не вічно Він гнівається.
10 Він не чинить нам відповідно наших гріхів, не відплачує нам за нашими провинами.
11 Бо як високо над землею небо, настільки велика Його милість до тих, котрі бояться Його.
12 Як далеко є схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 Як батько любить дітей, так ГОСПОДЬ виявляє милість до тих, котрі Його бояться.
14 Адже Він знає, з чого ми створені, пам’ятає, що ми – порох!
15 Дні людини, як у трави; вона квітує, як польова квітка,
16 але пронесеться над нею вітер, і її не стане; навіть місця її вже не видно.
17 ГОСПОДНЄ ж милосердя незмінне від віку й до віку до тих, котрі бояться Його, і справедливість Його – до нащадків їхніх дітей,
18 котрі дотримуються Його Заповіту й пам’ятають про Його Заповіді, виконуючи їх.
19 ГОСПОДЬ встановив Свій престол на небі, і Його влада простягається над усім.
20 Благословіте ГОСПОДА всі ангели Його, – ви могутні силою, котрі виконуєте слово Його, підкоряючись Його велінням!
21 Благословіть ГОСПОДА всі сили Його, які служать Йому і виконують Його волю!
22 Благослови ГОСПОДА все творіння Його, на кожному місці Його владарювання! Благослови, душе моя, ГОСПОДА!
1 Псалом Давида. Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти надзвичайно величний! У славу й велич одягнувся Ти.
2 Ти одягаєшся у світло, як в одяг, і простягаєш небо, наче намет.
3 Ти покриваєш водами Свої горішні покої, робиш хмари Своїми сходинками, ходиш на крилах вітрів.
4 Ти робиш духів Своїми ангелами, а палаючий вогонь — Своїми слугами.
5 Ти заснував землю на її основі, — вона не захитається навіки-віків.
6 Безодня, мов плащ, покриває її, на горах зберуться води.
7 Від Твоєї погрози вони втечуть, — перелякаються від звуку Твого грому.
8 Підіймаються гори і опускаються рівнини — на місце, яке Ти визначив для них.
9 Ти встановив межу, яку вони не перейдуть, і не повернуться, щоби покрити землю.
10 Ти посилаєш джерела в долини, — і між горами протікатимуть води.
11 Вони напувають усіх звірів землі, — дикі осли тамуватимуть свою спрагу.
12 Над ними поселяться небесні птахи, — з-поміж скель подаватимуть голос.
13 Ти зі Своїх горішніх покоїв напуваєш гори; плодами Твоїх діл насититься земля.
14 Ти вирощуєш траву для худоби й зелень на благо людини, щоби земля давала хліб:
15 тож вино звеселяє серце людини, — вона [намащує] обличчя олією, а хліб зміцнює серце людини.
16 Дерева в полі наситяться — ліванські кедри, що Ти насадив.
17 Там пташки будуть гніздитися, і журавлине гніздо — високо над ними.
18 Високі гори — для оленів, скелі — сховище для зайців.
19 Ти створив місяць, щоб визначати час, — і сонце знає, коли йому зайти.
20 Ти навів темряву, — і настала ніч, а в ній виходять усі лісові звірі.
21 Молоді леви ричать, щоби знайти здобич, — щоби добути в Бога для себе поживи.
22 А зійшло сонце, — вони зібралися разом і лежать у своїх лігвищах.
23 Вийде людина на своє діло, на свою працю, — аж до вечора.
24 Які величні Твої діла, Господи! Ти все вчинив премудро — земля сповнена Твоїм творінням.
25 Ось велике й широке море: там плазуни, яким нема числа, — тварини великі й малі.
26 Там плавають кораблі й той змій, якого Ти створив, щоби йому забавлятися.
27 Усі на Тебе чекають, щоби дав Ти їм їжу у відповідний час.
28 Як даси їм — підберуть; як відкриєш руку, — усе наповниться добром.
29 А коли відвернеш Своє обличчя — збентежаться. Віднімеш їхній дух — вони щезнуть і обернуться у свій порох.
30 Пошлеш Свого духа — вони будуть створені; Ти оновиш поверхню землі.
31 Нехай Господня слава буде навіки, нехай Господь веселиться Своїми ділами!
32 Ти споглядаєш на землю і змушуєш її тремтіти; торкаєшся гір — і вони димлять.
33 Тож співатиму Господу в час свого життя, — співатиму моєму Богові, поки я існую.
34 Нехай буде приємною Йому моя мова; я ж буду радіти Господом.
35 А грішники хай зникнуть із землі, і беззаконні, — щоб і їх не було. Благослови, душе моя, Господа!