Глибоке взаємне кохання
1 Я - саронська троянда,
я лілія долин.
Наречений:
2 Справді, як лілія поміж терниною,
так моя подруга серед дівчат.
Наречена:
3 Як яблуня поміж лісовими деревами,
так мій коханий серед інших юнаків.
У його тіні я бажала би перебувати,
бо його плоди солодкі для мене.
4 Він впровадив мене у бенкетні покої,
а його стяг наді мною - любов.
5
Підживіть мене виноградними тістечками,
освіжіть мене яблуками,
адже я знемагаю від кохання.
6
Його лівиця під моєю головою,
а своєю правицею він мене обіймає.
7
Я благаю вас, дочки єрусалимські,
сарнами і польовими ланями,
аби ви не злякали і не розбудили любові,
доки вона сама не забажає.
8 Прислухайтесь ,
- це кроки мого коханого...
Ось він іде, стрибає по горах,
перескакує пагорби.
9
Мій коханий подібний до газелі чи до молодого оленя.
Ось він стоїть за нашою стіною,
вдивляється у вікно,
зазирає крізь віконні грати.
10 Мій коханий заговорив до мене й сказав:
Наречений:
Встань, моя подруженько,
вийди, моя красуне!
11
Подивись : зима минула,
дощі скінчились,
прошуміли;
12 квіти з’явилися на землі,
настала пора пташиних пісень
,
почувся в наших краях голос горлиці;
13
дозрівають ранні плоди смоківниці; розцвітаючи,
виноградна лоза розповсюджує пахощі.
Встань, моя подруженько,-
моя красуне, іди до мене!
14
Голубко моя в скелястих щілинах,
у сховищах скелі!
Дозволь мені глянути на твоє личко,
дай мені почути твій голос!
Адже твій голос солодкий,
і личко твоє вродливе.
15
Половіть нам лисиць та маленьких лисенят,
які нищать виноградники,
адже наші виноградники у цвіті.
Наречена:
16
Мій коханий належить мені,
а я належу йому - тому,
котрий пасе поміж ліліями.
17
Поки день дихне холодочком
і втечуть тіні, повернись, мій коханий,
перетворись на газель або на молодого оленя в ущелинах поміж горами.
1 Я — цвіт рівнини, лілея долин. 2 Як лілея посеред тернини, так моя подруга серед дочок.
3 Як яблуня між деревами лісу, так мій коханий серед синів. Я забажала його тіні і сіла, і його плід — солодкий у моєму горлі. 4 Приведіть мене до дому вина, виставте наді мною знак любові. 5 Скріпіть мене миром, обкладіть мене яблуками, бо я зранена любов’ю. 6 Його лівиця — під моєю головою, а його правиця мене обійматиме. 7 Я благала вас, дочки Єрусалима, силами і міццю поля, щоб ви не підняли і не розбудили любов, доки не забажає. 8 Голос мого коханого… Ось він приходить і скаче по горах, перескакуючи через пагорби. 9 Мій коханий подібний до сарни чи молодого оленя на горах Ветиля. Ось він став за нашим муром, дивлячись крізь вікна, виглядаючи крізь мереживо.
10 Мій коханий мені відповідає і каже: Встань, іди, моя подруго, моя красуне, моя голубко, 11 бо ось зима минула, дощ пройшов, пішов собі, 12 квіти з’явилися на землі, настав час обрізати дерева, у нашій землі чути голос горлиці, 13 смоківниця вродила свій плід, виноградники квітнуть, видали запах. Устань, іди, моя подруго, моя красуне, моя голубко, 14 і йди, ти, моя голубко, до кам’яного сховища поблизу стіни, покажи мені твій вигляд і дай мені почути твій голос, бо твій голос солодкий, і твій вигляд прекрасний.
15 Переловіть нам малих лисів, які нищать виноградники, а наші виноградники квітнуть. 16 Мій коханий — для мене, і я — для нього, він пасе між лілеями, 17 доки ще дихає день і пересуваються тіні. Повернися, мій коханий, ти уподібнися до сарни чи молодого оленя на вижолоблених горах.