1 Я ввійшов у свій сад, моя сестро,
кохана моя, я зібрав мою мирру разом з моїм бальзамом,
я з’їв мій стільник разом з моїм медом,
я випив своє вино з моїм молоком.

Отже, їжте, мої друзі,
пийте й насолоджуйтесь коханням, брати!

Наречена:
Молода з томлінням шукає свого молодого
2 Я спала, але моє серце не засинало.
І ось чую голос мого коханого, -
він постукав і заволав : Відкрий мені,
моя сестро, кохана моя, світла моя голубко!
Але ж моя голова промокла від роси
і моє кучеряве волосся сповнене нічною вологою!
3 Я скинула свою сукню,
як же мені її знову вдягнути?
Я помила свої ноги,
як же мені їх забруднити?
4 Коли ж мій коханий просунув крізь отвір свою руку,
все в мені затремтіло.
5 Я встала, щоб відкрити моєму коханому,
а з моїх рук капала мирра;
з моїх пальців мирра потекла на ручку засува.
6 Я відкрила моєму коханому,
але мій коханий уже відійшов і зник!
Я була в розпачі, коли він пішов.
Я його шукала, але ніде не знаходила,
я волала до нього,
та він мені не відповідав.
7 Мене зустріли вартові,
які обходили нічне місто;
вартові стін мене побили,
і навіть поранили мене,
зірвавши з мене мою накидку.
8 Я благаю вас,
єрусалимські дочки:
якщо ви зустрінете мого коханого,
то скажіть йому,
що я занедужала від кохання.

Дівчата:
9 Чим же твій коханий переважає інших коханих,
найгарніша між жінками?
Хіба твій коханий кращий за інших,
не менше бажаних, коханих,
що ти нас так благаєш?

Наречена:
10 Мій коханий білявий та рум’яний,
- я його розпізнаю серед десяти тисяч.
11 Його голова - це чисте золото,
а його кучері - хвилясті,
чорні, кольору воронового крила.
12 Його очі,
наче голубки над водними джерелами, вимиті в молоці, що сидять у повному достатку.
13 Його щічки,
немов пахучі грядки,
квітники запашних рослин,
а його губи – лілеї,
що сочаться коштовною миррою.
14 Його руки ніби виточені із золота,
оздоблені коштовним хризолітом;
а його груди - мистецькі створені плити зі слонової кості,
прикрашені сапфірами.
15 Його ноги - мармурові стовпи,
закріплені на золотих підставках,
а весь його вигляд,
як прекрасний Ліван,
- величний, як той кедр.
16 Його уста - одні солодощі,
а він увесь - одне пожадання.
Отаким є мій коханий.
Він - мій найкращий друг,
єрусалимські дівчата!
1 Я ввійшов до мого саду, моя сестро, моя наречена, я зібрав мою смирну з моїми ароматами, я з’їв мій хліб з моїм медом, я випив моє вино з моїм молоком. Їжте, друзі, пийте і впивайтеся, брати!
2 Я сплю, та моє серце чує. Голос мого коханого стукає у двері: Відкрий мені, моя сестро, моя подруга, моя голубка, моя досконала, бо моя голова покрита росою і моє волосся — краплями ночі! 3 Я скинула свій верхній одяг, як його вдягатиму? Я помила свої ноги, як їх забрудню? 4 Мій коханий простягнув свою руку крізь отвір, і моє нутро затріпотіло до нього. 5 Я встала, щоб відкрити моєму коханому, мої руки капали смирною, мої пальці — добірну смирну на ручки замка. 6 Я відкрила моєму коханому, та мій коханий пішов! Моя душа вийшла, коли він говорив, я його шукала, та його не знайшла, я закликала до нього, та він мене не почув. 7 Мене спіткали вартові, які обходили місто, мене побили, мене поранили, вартові мурів забрали в мене мою накидку.
8 Я благала вас, дочки Єрусалима, силами і міццю поля, якщо знайдете мого коханого, що йому сповістите? Що я зранена любов’ю.
9 Чим твій коханий інший від коханого, красуне між жінками, чим твій коханий інший від коханого, що ти нас так благала?
10 Мій коханий — білий і рудий, вибраний з-поміж десятьох тисяч. 11 Його голова — золота і чисте золото, його волосся — кучеряве, чорне, наче в крука, 12 його очі, як у голуба при водяних ставках, вимиті в молоці, які сидять біля водяних ставків, 13 його щоки, наче посудини з ароматами, що видають запашність, його губи — лілеї, що капають добірну смирну, 14 його руки — карбовані, золоті, повні, тарсійські, його живіт — слонова таблиця на камені сапфіра, 15 його ноги — мармурові стовпи, закріплені на золотих основах, його вигляд, як Лівану, вибраний, як кедри, 16 його горло — солодкість і повністю пожадане. Це — мій коханий, і це — мій друг, дочки Єрусалима!