Дівчата:
Іще про красу молодої
1 Вернися, вернися,
Суламітко!
Повернися, повернися,
дозволь нам на тебе надивитись!

Наречений:
Для чого дивитись на Суламітку,
немов на військовий хоровод?
2 Які ж чудові твої ніжки в сандалях, князівно!
Округлість твоїх стегон як пів кола,
майстерно виготовлені руками митця.
3 Твоє лоно, наче круглоточена чаша,
в якій не забракне пахучого вина.
Твій стан - це сніп пшениці у колі лілій.
4 Твої груди,
як двоє оленяток, -
наче двійнятка сарни.
5 Твоя шия,
наче вежа зі слонової кості; а твої очі,
як ті озера в Хешбоні,
що при брамі Батраббім .
Твій ніс, як ліванська вежа,
що ніби дивиться в бік Дамаска.

6 Твоя голівка, наче гора Кармель,
а зачіска на твоїй голові подібна до багряниці, -
цар полонений твоїм волоссям.
7 Яка ж ти красуня,
і якою бажаною є твоя любов з твоїми насолодами!
8 Своїм станом ти подібна до пальми,
а твої груди - до грон винограду.
9 І я подумав: Ось вилізу на пальму,
схоплюся за її віття.
Нехай же твої груди стануть для мене гронами винограду,
а твоє дихання буде ароматом яблук,
Молода кличе молодого
10 а слова твоїх уст,
як добірне вино,
що тече прямо до коханого,
зволожуючи його уста й пробуджуючи від сну.

Наречена:
11 Я належу моєму коханому,
і до мене його пожадання.
12 Ходи, мій коханий,
підемо на поле,
й переночуємо в селах.
13 Зранку підемо до виноградників, побачимо,
чи вже розпускається виноград,
чи з’являються на виноградних лозах квіточки,
чи зацвіли гранатові дерева.
Там я обдарую тебе своїм коханням.
14 Ти відчуєш аромат мандраґорів,
бо біля наших дверей лежать усякі найкращі плоди,
як нові, так і минулорічні,
які, мій коханий,
я зберегла для тебе.
1 Повернися, повернися, Суламітко, повернися, повернися, і тебе побачимо. Що ви побачили в Суламітці? Вона приходить, як хороводи полків. 2 Якими прекрасними є твої кроки у взутті, дочко князя? Ритмічні рухи твоїх стегон подібні до намиста, — діло рук митця. 3 Твій пупець — карбована чаша, якій не бракує змішаного вина. Твій живіт — сніп пшениці, огороджений лілеями. 4 Твої дві груді — як два малюки-близнюки сарни. 5 Твоя шия, як вежа зі слонової кості. Твої очі, як озера в Есевоні в брамах Дочки численних. Твої ніздрі, як вежа Лівану, що дивиться в напрямку Дамаску. 6 Твоя голова на тобі, як Кармил, і плетінки твоєї голови, наче багряниця, цар, зв’язаний в коридорах. 7 Як ти прикрасилася, і якою солодкою ти, любове, у твоїх насолодах стала?
8 Це — твоя велич, ти уподібнилася до пальми, а твої груди — до виноградних грон. 9 Я сказав: Вилізу на пальму, схоплюся за її верхівки, і твої груди будуть, як грона винограду, а запах твоєї ніздрі, як у яблука, 10 а твоє горло, як добре вино, що йде твоєму коханому на добро, що досягає моїх губ і зубів.
11 Я — для мого коханого, і на мене його увага. 12 Іди сюди , мій коханий, вийдемо на поле, поселимося в селах. 13 Рано будемо у виноградниках, побачимо, чи зацвів виноград, чи розквіт цвіт винограду, чи зацвіли гранатові дерева. Там тобі дам мої груди. 14 Мандраґори видали запах, і біля наших дверей усі добірні плоди, нові до старих, — мій коханий, я для тебе зберегла.