Вічна взаємна любов молодого й молодої
1 О, якби ж ти був моїм братом,
годованим грудьми моєї матері! Зустрінувши тебе на вулиці,
я могла би тебе цілувати,
і ніхто мене за це не ганьбив би.
2
Я повела б тебе,
привела би тебе до дому моєї матері,
котра мене виховала
.
Я би тебе поїла приправленим ароматним вином,
соком моїх гранатових яблук...
3
І от,
його ліва рука під моєю головою,
а своєю правою він мене обіймає...
4
Я благаю вас,
єрусалимські дівчата,
не злякайте й не будіть любові,
доки вона того не побажає.
Дівчата:
5
Хто вона та,
котра йде від пустелі,
спираючись на свого коханого?
Наречений:
Я тебе розбудив під яблунею, –
там, де відбулось твоє зачаття в лоні твоєї матері, –
де тебе зачала та, яка тебе народила.
Наречена:
6 Поклади мене печаткою на своєму серці,
як перстень на свою руку, адже любов міцна,
як смерть,
ревнощі непереможні,
як шеол.
Її жар - це жар вогню,
полум’я Господнє.
7
Навіть великі води не спроможні загасити любові,
й жодні ріки не здатні її затопити.
Якби хтось хотів віддати за любов усі свої скарби,
то він з презирством був би відкинутий.
Брати нареченої:
8 Є в нас менша сестричка,
яка ще не має грудей.
Що нам робити з нашою сестрою того дня,
коли прийдуть старости її сватати?
9 Якби вона була стіною,
то ми збудували б на ній срібні башти,
а коли б вона була брамою,
то обклали б її кедровими дошками...
Наречена:
10 Я - стіна,
і мої груди,
наче башти, тому я в його очах,
як та, котра знайшла спокій і щастя.
11
Соломон у Баал-Гамоні
мав виноградник.
Той виноградник він віддав сторожам-орендарям,
кожен з яких мав приносити за його плоди тисячу срібняків.
12 Але я маю свій власний виноградник,
який належить мені.
Тож бери, Соломоне, ту тисячу собі, а двісті нехай візьмуть ті,
котрі стережуть його плоди.
Наречений:
13
О, ти, котра мешкаєш у садах,
серед друзів,
які слухають твій голос, -
дозволь же і мені тебе почути.
Наречена:
14
Поспіши, мій коханий,
- біжи як сарна,
чи як молодий олень по ароматних горах!
1 О, якби ти, мій коханий, був тим, хто ссав груди моєї матері. Знайшовши тебе ззовні, я цілувала б тебе, і ніхто не зневажав би мене. 2 Обійму тебе, введу тебе в дім моєї матері й до покою тієї, яка мене зачала. Напою тебе вином з ароматними травами, із соку моїх гранатових яблук. 3 Його лівиця — під моєю головою, а його правиця мене обійматиме. 4 Я благала вас, дочки Єрусалима, силами і міццю поля, щоб ви не підняли і щоб не розбудили любов, аж доки не забажає.
5 Хто вона, котра виходить у білому, опираючись на свого коханого? Я тебе розбудив під яблунею. Там тебе привела на світ твоя матір, там тебе привела на світ та, яка тебе породила. 6 Поклади мене, як печать на твоєму серці, як печать на твоєму плечі. Адже любов сильна, як смерть, ревнощі тверді, як ад, її іскри — вогняні іскри — її полум’я. 7 Велика вода не зможе загасити любові, і ріки її не затоплять. Якщо хтось віддаватиме все своє майно за любов, ним тільки погордують
!
8 Наша сестра маленька і не має грудей. Що зробимо для нашої сестри в день, коли тільки заговорять про неї? 9 Була б вона стіною, то збудували б на ній срібні башти, а була б вона брамами, то розписали б на ній кедрові дошки. 10 Я — мур, і мої груди, немов башти. Я була в його очах, як та, котра знаходить мир.
11 У Соломона у Вееламоні був виноградник. Він дав свій виноградник сторожам, кожний мав принести з його плоду тисячу срібних. 12 Мій виноградник, саме мій, переді мною. Тисяча тобі, Соломоне, і двісті тим, які стережуть його плід. 13 Ти сидиш в садах, і приятелі слухають твій голос. Дай мені тебе почути. 14 Біжи, мій коханий, і уподібнися до сарни чи молодого оленя на горах ароматів!