Божий ковчег на своєму місці
1 Коли принесли Божий Ковчег і встановили його посеред Намету, який для нього спорудив Давид, то принесли жертви всепалення та мирні жертви перед Богом.
2
А як Давид закінчив приносити жертви всепалення та мирні жертви, то він поблагословив народ ГОСПОДНІМ Ім’ям.
3
Після цього роздав усім ізраїльтянам, – чоловікам і жінкам, – кожному по одному буханцеві хліба, по шматку печеного м’яса та по коржику з родзинками .
4 Тоді ж він настановив деяких левітів звершувати служіння перед ГОСПОДНІМ Ковчегом, які би прикликали, дякували та прославляли ГОСПОДА , Бога Ізраїлю.
5
А ось їхні імена : Асаф був провідником, другим після нього йшов Захарія, а далі: Єіїл, Шемірамот, Єхіїл, Маттатій, Еліяв, Беная, Оведедом і Єіїл, що грали на інструментах, таких як цитри й арфи, тоді як Асаф голосно грав на цимбалах.
6 Священики Беная і Яхазіел повинні були постійно сурмити на трубах перед Ковчегом Божого Заповіту.
Вдячний Давидів псалом
7
Того самого дня, Давид уперше доручив Асафові та його співбратам, щоб вони прославляли ГОСПОДА у такій хвалебній пісні:
8
Прославляйте ГОСПОДА , прикликайте Його Ім’я, сповіщайте між народами про Його вчинки!
9 Співайте Йому, грайте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діяння.
10
Хваліться Його святим Іменем; нехай веселяться серця тих, котрі шукають ГОСПОДА !
11 Шукайте ГОСПОДА і Його силу, завжди шукайте Його присутності!
12 Згадуйте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його ознаки та присуди Його уст.
13 Нащадки Ізраїля – Його слуги, діти Якова – Його обранці!
14 Він – ГОСПОДЬ, наш Бог, і для всієї землі Його закони!
15 Він вічно пам’ятає про Свій Заповіт, – слово, яке Він заповідав на тисячу поколінь, –
16
Заповіт , який уклав з Авраамом та про Свою клятву, яку дав Ісаакові.
17 Він підтвердив його для Якова як Закон, – як вічний Заповіт для Ізраїлю,
18 кажучи: Тобі дам Ханаанську землю, як визначену для вас спадщину.
19 Тоді вони були невеличкою купкою людей, – приходцями вони були в тій землі.
20 Вони мандрували від народу до народу, від одного царства – до іншого народу.
21 Він не дозволив жодній людині їх скривдити і за них картав навіть царів, говорячи:
22 Не доторкайтеся до Моїх помазаників і не робіть зла Моїм пророкам!
23
Співай ГОСПОДЕВІ, вся земле! Щодня сповіщайте про Його спасіння!
24 Розповідайте між народами про Його славу, – серед усіх племен, про Його дивовижні діла.
25
Тому що ГОСПОДЬ величний і гідний найвищої пошани. Він грізний понад усі боги.
26 Адже всі боги народів – це ідоли, а ГОСПОДЬ створив небеса.
27
Перед Ним – слава і величність, а в Його Святині – сила і радість.
28
Віддайте ГОСПОДУ, роди народів, віддайте ГОСПОДУ славу та могутність,
29 віддайте ГОСПОДУ славу Його Імені. Принесіть дар й прийдіть перед лице Його! Поклоніться ГОСПОДУ у величі святості!
30 Нехай затремтить перед Ним уся земля! Тому що Всесвіт стоїть твердо й не захитається.
31 Нехай веселяться небеса, і радіє земля! Нехай скажуть між народами: ГОСПОДЬ царює!
32 Нехай вирує море і все, що його наповнює! Нехай радіє поле і все, що на ньому!
33 Нехай веселяться перед ГОСПОДОМ усі лісові дерева, бо Він гряде судити землю!
34
Прославляйте ГОСПОДА , адже Він добрий, і Його милосердя вічне!
35
Та промовляйте: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і збери нас! Визволи нас з-поміж народів, щоб ми могли оспівувати Твоє святе Ім’я, і пишатися, що можемо славити Тебе.
36
Благословенний ГОСПОДЬ , Бог Ізраїлю, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Хвала ГОСПОДУ!
37 Отже, Давид залишив там перед Ковчегом ГОСПОДНЬОГО Заповіту Асафа з його братами, щоб вони постійно звершували служіння перед Ковчегом відповідно до щоденних вимог.
38
А також Оведедома з його співбратами, в кількості шістдесят вісім осіб; Оведедома, сина Єдутуна та Хоса призначив придверними.
39 І священика Садока і його братів-священиків, що були перед ГОСПОДНІМ Наметом на узвишші, що в Ґівеоні,
40
аби приносити ГОСПОДУ жертви всепалень на жертовнику всепалень постійно, – вранці та ввечері, згідно з усім, що записано в ГОСПОДНЬОМУ Законі, який Він дав Ізраїлю.
41
При них були Геман і Єдутун, а також інші з обраних й названих поіменно, щоб прославляли ГОСПОДА, бо Його милосердя вічне.
42
У них, тобто в Гемана та Єдутуна, були труби і цимбали для тих, що грали, а також інструменти для вторування пісень на Божу славу . А Єдутунові сини були вартовими при дверях.
43 Після цього весь народ розійшовся, – кожен до свого дому. Повернувся і Давид, аби поблагословити свою родину.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)