1 Так сталося, що невдовзі після цього помер цар аммонійців Нахаш, і замість нього зійшов на царський престол його син.
2 Давид тоді вирішив: Виявлю доброзичливість до Нахашового сина Хануна, як і його батько колись виявляв прихильність до мене. І Давид відправив послів, аби ті висловили співчуття з приводу смерті його батька. Коли ж Давидові посланці прибули в край аммонійців до Хануна, щоб його потішити,
3 то аммонійські можновладці сказали Ханунові: Хіба Давид вшановує перед тобою пам’ять твого батька, пославши втішників? Хіба не для того, щоб розвідати, оглянути і оволодіти краєм прийшли до тебе його слуги?
4 Тож Ханун схопив слуг Давида, поголив їхнє волосся і пообтинав їхній одяг на половину, аж до сідниць, і отак відпустив їх.
5 Отже, вони пішли, а Давидові сповістили про все, що сталося з тими мужами. Оскільки вони були вкрай зганьблені то Давид послав їм назустріч гінців з наказом: Затримайтесь в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, і лише після того повернетесь!
6
Коли аммонійці усвідомили, що вони стали ненависними Давидові, то Ханун разом з аммонійцями зібрали тисячу талантів срібла, аби найняти собі з Арам-Нагараїму, з Арам-Маахи та Цови військових колісниць та вершників.
7 Тож найняли собі тридцять дві тисячі колісниць, а також царя Маахи з його військом, які прийшли і отаборились перед Медевою; вирушили також зі своїх міст аммонійці, готові вступити у бій.
8 Коли Давид про це дізнався, то послав Йоава з усім найдобірнішим військом.
9 Аммонійці виступили й вишикувались у бойові лави перед самою брамою міста, а царі, які прийшли на поміч, стояли окремо в полі.
10 Коли ж Йоав побачив, що йому загрожує битва спереду і ззаду, то вибрав з-поміж усіх найдобірніших воїнів Ізраїлю, і поставив їх лавами навпроти арамійців,
11 а решту війська передав під командування свого брата Авішая, які виступили бойовими лавами проти аммонійців.
12 Він наказав братові: Якщо арамійці почнуть перемагати мене, то ти прийдеш на допомогу мені, а якщо аммонійці долатимуть тебе, то я допоможу тобі.
13
Отже, будь мужнім і будемо твердо стояти за наш народ і за міста нашого Бога, а ГОСПОДЬ учинить те, що вважатиме за найкраще!
14
Тож Йоав і люди, що були з ним, підступили до арамійців, щоб воювати, і ті побігли перед ним.
15 А коли аммонійці побачили, що арамійці побігли, і собі почали втікати від його брата Авішая, і заховались у місті. І Йоав прибув в Єрусалим.
16 Як же арамійці побачили, що зазнали поразки від ізраїльтян, то відправили гінців, і покликали підкріплення арамійців, котрі мешкали з іншого боку ріки Євфрат , на чолі зі Шофахом, полководцем війська Гададезера.
17 Коли сповістили про це Давидові, то він зібрав увесь Ізраїль і перейшов Йордан. Давид підійшов до них і вишикував проти них лави. Давид вишикував проти арамійців лави до бою, і ті билися з ним.
18 І побігли арамійці від ізраїльтян, і Давид знищив сім тисяч військових колісниць арамійців та сорок тисяч піхотинців. І вбив Шофаха, полководця війська.
19 Коли воїни Гададезера побачили, що зазнали від Ізраїлю поразки, то уклали з Давидом мир, і підкорились йому. Тож арамійці більше не виявляли бажання допомагати аммонійцям.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)