Ілля та Єлисей
1
Ахав розповів Єзавелі все, що Ілля вчинив, а також, як він знищив усіх пророків Ваала .
2
Після того Єзавель направила до Іллі гінця з такими словами: Нехай те чи інше вчинять зі мною боги та ще додадуть, якщо завтра, до цього часу я не покінчу з твоїм життям так само, як ти зробив зі життям кожного з них!
3 Ілля злякався, встав і вирушив у дорогу, рятуючи своє життя, й прибув до Беер-Шеви, що в Юдеї. Залишивши там свого слугу,
4
подався в пустелю. Подолавши відстань шляху одного дня ходьби, він зупинився, сів під кущем ялівцю, і просив собі смерті, говорячи: Вже досить, ГОСПОДИ! Візьми моє життя, адже я не кращий за своїх батьків!
5
Після цього він ліг, і заснув під кущем ялівцю. Але доторкнувся до нього ангел, і сказав йому: Встань, і попоїж!
6 Він оглянувся, і побачив біля голови коржик, спечений на розжареному камені, й глечик з водою. Тож він наївся, напився води, й знову ліг спати.
7 Але ГОСПОДНІЙ ангел прийшов удруге, доторкнувся до нього і сказав: Встань, і ще підкріпись, адже перед тобою далека дорога!
8 Він знову встав, попоїв, напився і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей, аж до Божої гори Хорив.
9
Там він увійшов у печеру і замешкав у ній. І от дійшло до нього ГОСПОДНЄ слово з таким запитанням: Чому ти тут, Іллє?
10
А він відповів: Я дуже страждаю через зневагу до ГОСПОДА Саваота, адже ізраїльтяни відкинули Твій Заповіт, зруйнували Твої жертовники, а Твоїх пророків знищили мечем, – залишився я один, але й мене шукають, щоб відібрати життя.
11
А той сказав: Вийди й стань перед ГОСПОДОМ на горі. Там проходитиме ГОСПОДЬ. Спочатку перед ГОСПОДОМ пронесеться потужний вітер, – настільки сильний, що руйнуватиме гори й трощитиме скелі, але не у вітрі ГОСПОДЬ. А після вітру буде землетрус, проте й не в землетрусі ГОСПОДЬ.
12
Після землетрусу з’явився вогонь, але й у вогні не було ГОСПОДА. А після вогню подув легенький лагідний вітерець...
13
Так сталося, що коли Ілля його відчув, то закрив своє обличчя власним плащем, вийшов і став біля входу до печери. От тоді знову долинув до нього Голос, що запитав: Чому ти тут, Іллє?
14
А він відповів: Я справді палаю ревністю через зневагу до ГОСПОДА Саваота, адже нащадки Ізраїля відкинули Твій Заповіт, зруйнували Твої жертовники, а Твоїх пророків знищили мечем, – залишився я один, але й на моє життя чигають, щоб його відібрати.
15 Але ГОСПОДЬ сказав йому: Іди, повертайся твоєю дорогою через пустелю до Дамаска, а коли туди прийдеш, то помажеш Хазаїла царем над Арамом.
16
А Єгу, сина Німші, помажеш царем над Ізраїлем. Потім помажеш Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, пророком замість себе!
17 Буде так: того, хто врятується від меча Хазаїла, вб’є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того знищить Єлисей.
18
Я ж залишив в Ізраїлі сім тисяч, – усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі вуста, що його не цілували.
19 Отже, вирушивши звідти, він знайшов Єлисея, Шафатового сина, який орав дванадцятьма парами волів. Дванадцять упряжок йшли попереду нього, а він, особисто, був за дванадцятою. Тож Ілля підійшов до нього, та накинув на нього свій плащ.
20
Єлисей, негайно залишивши волів, побіг за Іллею і сказав: Дозволь мені лише попрощатись з моїм батьком та моєю матір’ю, а тоді вже піду за тобою! А той відповів йому: Йди, але повертайся, бо що залежало від мене, те я для тебе вчинив.
21
Повернувшись до нього, Єлисей взяв пару волів й приніс їх у жертву, а з ярма й упряжі тих волів розвів вогонь, приготував м’ясо, й роздав людям, які його з’їли. Після цього він устав й пішов за Іллею, та прислуговував йому.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)