Знищення Йосафатових ворогів
1
І сталося після того, що моавійці та аммонійці, разом з деякими маонійцями, пішли проти Йосафата війною.
2
Тож прийшли до Йосафата вісники з повідомленням: Проти тебе рухається з іншого боку моря, з Араму, величезне військо, яке вже знаходиться в Хацецон-Тамарі, тобто Ен-Ґеді.
3 Йосафата охопив страх, він вирішив звернутися за допомогою до ГОСПОДА, оголосивши піст у всій Юдеї.
4 Юдеї зібрались, щоб звернутись до ГОСПОДА про допомогу, – прийшли з усіх міст Юдеї, аби разом молитись ГОСПОДУ.
5 Йосафат встав перед громадою людей з Юдеї та Єрусалима в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, навпроти нового двора,
6
й заволав: ГОСПОДИ, Боже наших батьків! Хіба не Ти є Богом на небесах»? Адже Ти владарюєш над усіма царствами народів, Твоя рука міцна й потужна, так що немає такого, хто міг би Тобі протистояти!
7 Хіба не Ти, Боже наш, прогнав мешканців цього краю з-перед Твого ізраїльського народу і дав його нащадкам Авраама, Свого приятеля, навіки?
8 Вони замешкали в ньому, і збудували тут Храм для Твого Імені, говорячи:
9 Якщо нагряне на нас лихо, караючий меч, моровиця чи голод, то ми станемо перед цим Храмом й перед Тобою, – оскільки тут, у цьому Храмі, перебуває Твоє Ім’я, й будемо волати до Тебе в нашому горі, то Ти почуєш, і спасеш!
10
І ось тепер аммонійці, моавійці та мешканці гори Сеір, через територію яких Ти не дозволив Ізраїлеві пройти, коли вони йшли з Єгипетського краю, – тоді вони їх обминули і не знищили їх.
11 І ось тепер вони так нам відплачують, що виступають проти нас аби нас прогнати із Твоєї спадщини, яку Ти нам дав у володіння .
12 Боже наш! Зверши над ними Свій суд. Адже ми безсилі щодо цієї величезної навали, яка рухається проти нас, і ми не знаємо, що нам робити з ними, тому наші очі звернені до Тебе!
13 У цей час усі юдеї, і навіть їхні малі діти, їхні жінки та їхні сини стояли перед ГОСПОДОМ.
14 І ось серед цього зібрання народу ГОСПОДНІЙ Дух зійшов на Яхазіела, сина Захарії, сина Банаї, сина Єіїла, сина Маттанії, левіта із нащадків Асафа,
15 і він сказав: Уважно слухайте, усі юдеї, мешканці Єрусалима, – як і ти, царю Йосафате! Так говорить до вас ГОСПОДЬ: Не бійтеся й не жахайтесь цієї численної навали! Адже це не ваша війна, а Божа!
16 Завтра вирушайте проти них! Зараз вони підіймаються схилом Ціц, і ви їх зустрінете на краю долини перед пустелею Єруїл.
17
Проте не вашою справою буде там воювати! Усі юдеї і мешканці Єрусалима, просто там зупиніться, стійте і спостерігайте за ГОСПОДНІМ порятунком для вас! Не бійтесь і не жахайтесь! Завтра вирушайте проти них, а ГОСПОДЬ буде з вами!
18 Після цього Йосафат схилив свою голову долілиць, тоді як усі юдеї та мешканці Єрусалима впали перед ГОСПОДОМ, щоб поклонитися ГОСПОДУ.
19 В той час левіти з нащадків кегатівців та з нащадків кореян, піднялись, потужним голосом прославляючи ГОСПОДА, Бога Ізраїлю.
20
Уставши рано-вранці, вони вирушили в пустелю Текоя. Але перед тим як йти, Йосафат піднявся й промовив: Послухайте мене, юдеї і мешканці Єрусалима! Довіртесь ГОСПОДУ, вашому Богові, й будьте спокійні! Вірте Його пророкам, і вам пощастить!
21
Порадившись з народом, цар поставив ГОСПОДНІХ співців, котрі, одягнуті в святі шати, повинні були йти попереду військових, й, співаючи, говорити такі слова: Прославляйте ГОСПОДА, тому що Його милосердя вічне!
22 І от, щойно вони почали співати гімн хвали і слави, ГОСПОДЬ викликав ворожнечу між аммонійцями, моавійцями і мешканцями гори Сеір, котрі виступили проти Юдеї, й вони були знищені.
23 Отож, піднялися аммонійці й моавійці проти мешканців гори Сеір, щоб учинити їх закляттям і винищити. Покінчивши з мешканцями Сеіру, вони стали убивати один одного.
24 Коли ж юдеї підійшли до вартової башти, що на початку пустелі, й подивились на той натовп, то побачили самі лише трупи, що лежали на землі, – ніхто не врятувався.
25 Коли ж прибули Йосафат зі своїм військом, щоб зібрати здобич, то виявили дуже багато різного майна, одежі та коштовних речей і посуду; вони набрали стільки здобичі, що не могли понести. Здобичі було так багато, що вони збирали три дні.
26 А четвертого дня всі зібрались у Долині Благословення, оскільки там вони благословляли ГОСПОДА. Це місце й до цього часу має назву: Долина Благословення.
27 нарешті всі юдеї й мешканці Єрусалима на чолі з Йосафатом вирушили назад й повернулись з радістю в Єрусалим, тому що ГОСПОДЬ подарував їм свято перемоги над своїми ворогами.
28 Вони ввійшли в Єрусалим під звуки мелодій на цитрах, арфах і трубах, й урочисто вступили в ГОСПОДНІЙ Храм.
29
Після цього Божий страх оволодів усіма царствами сусідніх країн, адже вони почули, що Сам ГОСПОДЬ воював з ворогами Ізраїлю.
30
Що ж до царства Йосафата, то воно отримало довколишній спокій, яким наділив його Бог.
Йосафатова провина
31 Отже, Йосафат і далі владарював у Юдеї. Він зійшов на царський престол, коли йому було тридцять п’ять років, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Його матір, на ім’я Азува, була дочкою Шілхі.
32
Він дотримувався дороги свого батька Аси, й не відхиляючись від неї, чинив те, що було до вподоби ГОСПОДУ.
33 Однак узвишшя не були усунені, а народ так і не навернув свого серця до Бога своїх батьків.
34 Усі інші оповіді про Йосафата, від початку й до кінця, описані в Спогадах Єгу Сина Ханані, й увійшли в Книгу Царів Ізраїлю.
35
Але потім юдейський цар Йосафат об’єднався з Ахазією, сином Ахава, царем Ізраїлю, котрий діяв нечестиво.
36 Він співпрацював з ним в побудові кораблів, щоб ходити до Таршішу. Вони будували кораблі в Еціон-Ґавері
.
37
Тоді Елієзер, син Додави, з Мареші, провістив щодо Йосафата такі слова: Через те що ти об’єднався з Ахазією, ГОСПОДЬ зруйнує твої справи, – і кораблі були розбиті. Тож вони не змогли піти до Таршішу.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)