1 Манассії було дванадцять років, коли він зійшов на царський престол, і п’ятдесят п’ять років владарював у Єрусалимі.
2
Він чинив зло перед ГОСПОДОМ, наслідуючи огидні звичаї народів, яких ГОСПОДЬ прогнав перед ізраїльтянами.
3
Він знову побудував узвишшя, які знищив його батько Єзекія, та встановив жертовники для Ваалів, поробив ашери, поклонявся всьому небесному воїнству, і служив йому.
4
Він поставив жертовники в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, щодо якого ГОСПОДЬ сказав: У Єрусалимі пробуватиме Моє Ім’я навіки!
5 Він спорудив жертовники всьому небесному воїнству в обох дворах ГОСПОДНЬОГО Храму.
6
Манассія проводив своїх дітей через вогонь у долині Бен-Гінном, займався чаклуванням і ворожінням, завів викликачів духів та заклиначів. Він примножував злочини перед ГОСПОДОМ, викликаючи Його гнів.
7
Зробивши різьблену статую Астарти , він поставив її в Божому Храмі, про який Бог сказав Давидові та його синові Соломону такі слова: У цьому Храмі та в Єрусалимі, якого Я обрав серед усіх племен Ізраїлю, закарбую Моє Ім’я навіки!
8
Я більше не дозволю, щоб ноги ізраїльтян залишили край, який Я призначив їхнім батькам, але за умови, що вони будуть твердо дотримуватись усього того, що Я їм заповів через Мойсея, згідно з усім Законом, Заповідями і постановами.
9 Але Манассія розбестив Юдею і мешканців Єрусалима, так що вони чинили гірше, ніж ті народи, яких ГОСПОДЬ знищив задля Ізраїлевих нащадків.
10
ГОСПОДЬ застерігав Манассію та його громадян, але вони на те не зважали.
11 Тому ГОСПОДЬ спровадив на них командирів війська ассирійського царя, які схопили Манассію, прив’язали ланцюгом й, закувавши його в мідні кайдани, запровадили його до Вавилона.
12
І коли він опинився в тяжких обставинах, то почав благати ГОСПОДА, свого Бога, і цілковито впокорився перед Богом своїх батьків.
13 Він щиро молився до Нього, і ГОСПОДЬ пішов йому назустріч, вислухав його благання, і повернув його в Єрусалим на його царство. Манассія зрозумів, що ГОСПОДЬ є Богом.
14
Після цього він спорудив зовнішню стіну Міста Давида на захід від Гіхону долиною, аж до входу в Рибну Браму, навколо Офелу, значно піднявши її вгору. В усіх містах-твердинях Юдеї Манассія настановив воєначальників.
15
Він викинув чужих богів і різьблену статую Астарти з ГОСПОДНЬОГО Храму, а також усі жертовники, які раніше збудував на горі поряд з ГОСПОДНІМ Храмом у Єрусалимі, викинувши усе це за місто.
16 Манассія встановив ГОСПОДНІЙ жертовник на його місце, й приніс на ньому мирні жертви подяки, і наказав юдеям, аби служили ГОСПОДУ, Богові Ізраїлю.
17 Але народ і далі приносив жертви на узвишшях, однак лише ГОСПОДУ, своєму Богові.
18 Усі інші оповіді про Манассію та зміст його молитви до свого Бога, слова провидців, які звертались до нього в Ім’я ГОСПОДА, Бога Ізраїлю, – все це записано в Книзі літопису ізраїльських царів.
19
Про його молитву, і те, як Бог вислухав його благання; про всі його гріхи та його відступництво; про ті місця, на яких спорудив узвишшя й поставив ашери та різьблених бовванів до свого упокорення, – про це написано в записах Хозая.
20
Манассія спочив зі своїми батьками, і його поховали в його власному палаці. Замість нього став царем його син Амон.
21 Амонові було двадцять два роки, коли він зійшов на царський престол, і два роки владарював у Єрусалимі.
22 Він чинив те, що не було до вподоби ГОСПОДУ, за прикладом свого батька Манассії. Амон приносив жертви і поклонявся всім ідолам, яких наробив його батько Манассія.
23 Але, на відміну від свого батька Манассії, Амон не впокорився перед ГОСПОДОМ; він лише збільшував свої провини.
24
Проти нього вчинили змову його слуги, і вбили його у його власному палаці.
25 Проте громадяни країни знищили всіх, хто брав участь у змові проти царя Амона, і замість нього ті ж громадяни оголосили царем його сина Йосію.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)