Знайдення книги Закону
1
Йосія зійшов на царський престол, коли йому було вісім років, і тридцять один рік владарював у Єрусалимі.
2
Він чинив те, що було до вподоби ГОСПОДУ, йдучи слідами свого прабатька Давида, не відступаючи ні праворуч, ні ліворуч.
3
На восьмий рік свого владарювання, у своєму юному віці, він почав шукати Бога свого батька Давида, а в дванадцятому році почав очищати Юдею і Єрусалим від узвиш, від ашер, від різьблених та литих бовванів.
4
У його присутності зруйнували жертовники Ваалів, а кадильні вівтарі, що були над ними, він зрубав, а також ашери. А різьблені та литі ідоли розтрощив, розтер на порох і розсипав над могилами тих, хто їм приносив жертви.
5
Він спалив кості жерців на жертовниках, на яких вони приносили жертви , і таким чином очистив Юдею та Єрусалим від осквернення .
6 У містах Манассії, Єфрема, Симеона, і аж до Нефталима серед спустошених довколишніх руїн
7 він зруйнував жертовники й ашери, порозбивав ідолів на порох, повирубував усі кадильні вівтарі в усьому ізраїльському краю, після чого повернувся в Єрусалим.
8 На вісімнадцятий рік свого владарювання, після очищення краю і Храму, Йосія послав Шафана, сина Ацалії, міського голову Маасею, та літописця Йоаха, сина Йоахаза, з наказом розпочати ремонт Храму ГОСПОДА, свого Бога.
9
Вони віддали первосвященику Хілкії всі гроші, передані левітами, охоронцями брами, принесені до Божого Храму нащадками Манассії, Єфрема та інших ізраїльтян, котрі ще залишилися, як і всіх юдеїв, веніямінців і мешканців Єрусалима.
10
Ці гроші передали підрядникам (прорабам ), призначеним для виконання праці з пошкоджень ГОСПОДНЬОГО Храму, аби вони могли розраховуватись із робітниками, котрі виконували ці роботи в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, зокрема:
11 теслярам, каменярам-мулярам, а також здійснювати придбання тесаного каміння та дерева для скріплювання і відбудови будинків, зруйнованих юдейськими царями.
12 Ці мужі виконували свою працю сумлінно. Начальниками над ними були Яхат і Овадія, – левіти з нащадків Мерарі, а також Захарія, і Мешуллам із нащадків кегатівців, котрі здійснювали нагляд. Усі інші левіти, котрі вміли грати на музичних інструментах,
13 керували носіями вантажів, а також працею різноробочих. Деякі з левітів були писарями, наглядачами та придверниками.
14 Коли вони діставали гроші, які зберігались у ГОСПОДНЬОМУ Храмі, священик Хілкія знайшов Книгу ГОСПОДНЬОГО Закону, записаного через Мойсея.
15
Хілкія звернувся до писаря Шафана і сказав: Я знайшов у ГОСПОДНЬОМУ Храмі Книгу Закону. І Хілкія передав Книгу Шафанові.
16 Шафан приніс Книгу до царя, але спочатку він дав цареві звіт у таких словах: Все, що було твоїм слугам доручено, вони виконують!
17 Вони порахували гроші, що знаходились у ГОСПОДНЬОМУ Храмі і передали їх у руки наглядачів*
, а ті – в руки виконавців робіт!
18 Потім писар Шафан повідомив цареві, сказавши: Священик Хілкія дав мені Книгу! І Шафан прочитав її перед царем.
19 Так сталося, що коли цар почув слова Закону, він роздер на собі одяг.
20 Після цього цар наказав Хілкії та Ахікамові, синові Шафана, а також Авдонові, синові Міхи, писареві Шафанові та Асаї, слузі царя, звелівши:
21 Підіть і запитайте про мене ГОСПОДА та про тих, хто ще залишився в Ізраїлі і в Юдеї, як розуміти слова знайденої Книги! Адже, згідно з написаним, проти нас палає великий ГОСПОДНІЙ гнів, за те, що наші батьки не дотримувались ГОСПОДНЬОГО веління, і не чинили у відповідності з тим, що написане в цій Книзі.
22 Отже, Хілкія разом з тими, кому цар доручив, пішли до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Токгата, онука Хасри, що доглядав одяг, – а вона мешкала в Новій ділянці міста Єрусалима, – й розмовляли з нею.
23 А вона їм переказала слова ГОСПОДА, Бога Ізраїлю. Перекажіть чоловікові, котрий вас послав до мене, – промовила вона до них, –
24
що говорить ГОСПОДЬ: Незабаром Я спроваджу нещастя на це місто та на його мешканців, – усі прокляття, що записані в Книзі, яку прочитали перед юдейським царем, –
25 через те, що вони Мене залишили, й кадили ладаном перед чужими богами, викликаючи своїми вчинками Мій гнів. Тому й палає Мій гнів щодо цього місця, і вже не погасне!
26 А юдейському цареві, котрий вас послав запитати в ГОСПОДА, скажіть так: Так сказав ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, – ті слова, які ти чув.
27 Оскільки ж твоє серце виявилось чутливим, і ти впокорився перед Богом, почувши, що Я сказав про це місто та про його мешканців; ти покірно звернувся до Мене, роздерши свої шати, і навіть заплакав переді Мною, то Я почув тебе, – говорить ГОСПОДЬ!
28
Тому Я прилучу тебе до твоїх батьків, і ти зійдеш у твою гробницю з миром, аби твої очі не бачили усього того лиха, яке Я спроваджу на це місце та на його мешканців! І коли вони передали цареві таку відповідь,
29 то цар послав, аби зібрали усіх старійшин Юдеї та Єрусалима.
30 Після того цар увійшов у ГОСПОДНІЙ Храм разом з усіма юдейськими мужами та мешканцями Єрусалима, а також священики, левіти і весь народ, – від найстаршого й до наймолодшого. Там він прочитав так, щоб усі почули, слова Книги Заповіту, знайденої в ГОСПОДНЬОМУ Храмі.
31
Після цього цар став на своєму місці, й уклав (поновив ) перед ГОСПОДОМ Заповіт, пообіцявши йти слідом за ГОСПОДОМ, виконувати Його Заповіді, Його свідчення та Його постанови від усього свого серця і від усієї своєї душі, дотримуючись умов Заповіту, записаного в цій Книзі.
32 Цар закликав аби всі присутні мешканці Єрусалима і Веніямінового краю також присягнулись у тому ж . З того часу всі мешканці Єрусалима почали дотримуватись Заповіту ГОСПОДА, Бога своїх батьків.
33
Отже, Йосія повикидав усі гидоти з усіх земель, які належали нащадкам Ізраїля, і схилив усіх, котрі проживали в Ізраїлі, до служіння ГОСПОДУ, своєму Богові. Протягом усього його життя вони не відступали від ГОСПОДА, Бога своїх батьків.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)