1
Коли Соломон закінчив усю працю щодо спорудження Храму ГОСПОДА, то Соломон вніс святі дари свого батька Давида, зокрема: золото, срібло та всі інші речі й посуд; все це він поклав у скарбницю Божого Храму.
2 Після цього Соломон зібрав ізраїльських старійшин та всіх голів племен, начальників батьківських домів Ізраїлевих синів до Єрусалима, аби перенести Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту з Міста Давида, тобто із Сіону.
3 Таким чином зібрались у царя всі мужі Ізраїлю відзначити сьомого місяця свято.
4 Коли прибули всі старійшини Ізраїлю, левіти підняли Ковчег
5 і понесли Ковчег разом із Наметом Зборів та з усіма святими предметами, що були в Наметі. Все це несли священики та левіти.
6 А цар Соломон разом з усією громадою Ізраїлю, що зібралась у нього перед Ковчегом, приносили в жертву овець та волів у такій кількості, що не можна було порахувати й записати, – так їх було багато.
7 Тож священики внесли Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту на його місце, у внутрішнє Святилище Храму, у Святе Святих, під крила херувимів.
8 Херувими простягали свої крила над тим місцем, де, нарешті, стояв Ковчег, – херувими покривали сам Ковчег та його держаки зверху.
9 Держаки були такі довгі, що кінці держаків Ковчега було видно тим, що стояли спереду в Святому (відділенні ), проте знадвору їх не було видно. Там вони і до сьогодні.
10
У середині Ковчега не було нічого, крім двох скрижалів, які туди поклав Мойсей на Хориві, коли ГОСПОДЬ укладав Свій Заповіт з ізраїльтянами після їх виходу з Єгипту.
11
Так сталося, що коли священики виходили зі Святилища, – адже всі зібрані там священики, незалежно від своєї череди (зміни ), були освячені, –
12
коли всі левіти-хористи на чолі з Асафом, Геманом, Єдутуном та їхніми синами й братами, одягнуті в одежі з вісону, стояли зі східного боку від жертовника й співали в супроводі цимбалів, цитрів та арф, сто двадцять священиків, трубили в труби;
13
коли звуки їхніх труб разом з голосами тих, що співали, зливались в одну злагоджену мелодію хвали та прославлення ГОСПОДА; і коли в супроводі труб, цимбалів та інших музичних інструментів всі заспівали, прославляючи ГОСПОДА, бо Він достойний і Його милосердя вічне, – Храм ГОСПОДНІЙ, усе Святилище сповнилось хмарою Його слави!
14
Тому священики не могли далі стояти і здійснювати служіння через ту хмару, оскільки ГОСПОДНЯ слава заповнила Божий Храм.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)