Освячення Господнього дому
1 Щойно Соломон закінчив молитву, як з небес зійшов вогонь і поглинув всепалення та інші жертви, після чого Храм сповнився ГОСПОДНЬОЮ славою.
2 І не могли вже священики ввійти в ГОСПОДНІЙ Храм, оскільки ГОСПОДНІЙ Храм наповнювала ГОСПОДНЯ слава.
3 Побачивши, як сходив з неба вогонь, а також ГОСПОДНЮ славу над Храмом, ізраїльтяни попадали долілиць на кам’яну долівку й поклонились, прославляючи ГОСПОДА: Він дуже добрий, і Його милосердя вічне!
4 Після цього цар з усім народом приносили перед ГОСПОДОМ жертви.
5 Тоді цар Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець. Так цар з усім народом здійснили посвячення Божого Храму.
6 Священики в той час перебували на своїх місцях, виконуючи належне до них служіння. Так само й левіти з інструментами для супроводу ГОСПОДНЬОГО співу, які виготовив цар Давид, щоб вони, граючи своїми руками , прославляли ГОСПОДА піснею Давида: Господнє милосердя вічне. Стоячи перед ними, священики трубили в труби. Слухаючи , всі ізраїльтяни стояли.
7 Потім Соломон освятив середину двору, що перед ГОСПОДНІМ Храмом, бо там він приніс всепалення і жир мирних жертв, адже мідний жертовник, який спорудив Соломон, не міг умістити всіх всепалень, хлібних жертв і жиру принесених тварин .
8 У той час Соломон влаштував разом з усіма ізраїльтянами, яких зібралось багато з усього краю, – від входу в Хамат і аж до Єгипетського Потоку, – урочисте свято протягом семи днів.
9 А восьмого дня відбулось урочисте зібрання. Адже посвячення жертовника відбувалось сім днів, – тобто сім днів тривало свято.
10 На двадцять третій день сьомого місяця він відпустив народ до своїх поселень. Усі були веселі, й від щирого серця раділи тим, як багато добра ГОСПОДЬ учинив Давидові, Соломонові та Своєму народові, Ізраїлю.
Друге з’явлення Господа Соломонові
11 А коли Соломон закінчив будівництво ГОСПОДНЬОГО Храму й царського палацу; коли в усьому, що Соломон бажав зробити для ГОСПОДНЬОГО Храму та свого палацу, йому щастило,
12 ГОСПОДЬ з’явився Соломонові вночі й промовив до нього: Я вислухав твою молитву, і Я, дійсно, обрав Собі цей Храм як місце жертвоприношень.
13 Тому, якщо Я замкну небо, так що не буде дощу, або, коли скажу сарані, щоб спустошила край; якщо Я пошлю моровицю на Мій народ, –
14 але якщо Мій народ, який носить Моє Ім’я, впокориться й почне молитися, шукаючи спілкування зі Мною; якщо відвернеться від своєї дороги зла, то Я почую в небесах, прощу їхні гріхи, й оздоровлю їхню землю.
15 Відтепер Мої очі будуть відкриті, а Мої вуха уважні до всіх молитов з цього місця.
16 Отже, Я обрав і освятив цей Храм, щоб Моє Ім’я перебувало там навіки, як і Мої очі, та Моє серце пробуватимуть там по всі дні.
17 Так само й ти, якщо житимеш переді Мною, як жив твій батько Давид, й діятимеш у відповідності з усім, що Я тобі заповів, дотримуючись Моїх Заповідей і Моїх постанов,
18 то Я зміцню твій царський престол, як Я і заповів твоєму батькові Давидові, говорячи: Не забракне в тебе нащадка чоловічої статі, щоб владарювати в Ізраїлі!
19 Але якщо ви відступите й відкинете Мої постанови і Мої Заповіді, які Я вам дав; відступите й почнете служити іншим богам, поклоняючись їм,
20 то Я викореню вас із Моєї землі, яку Я вам дав, а цей Храм, який Я освятив для Свого Імені, Я геть відкину від Себе, і зроблю його приказкою й посміховиськом між усіма народами.
21 Кожен, хто проходитиме повз нього, – нині такого величного Храму, – жахнеться й промовить: І за що ГОСПОДЬ таке учинив з цим краєм та з цим Храмом?!
22 Відповідь буде такою: За те, що вони залишили ГОСПОДА, Бога своїх батьків, Котрий вивів їх із Єгипетського краю, а приєднались до інших богів, поклонялися їм і служили їм. Саме тому ГОСПОДЬ спровадив на них усе це лихо.