Гріх царя Ахазії
1
Після смерті Ахава моавійці збунтувались проти Ізраїлю
.
2
Сталося так, що Ахазія випав крізь грати своєї горішньої світлиці в Самарії, і занедужав. Тож відправив послів, сказавши їм: Підіть запитайте в екронського бога Ваал-Зевува
, чи видужаю я від цієї своєї хвороби.
3 Тоді ГОСПОДНІЙ ангел сказав тішбійцеві Іллі: Устань, вийди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Чи тому, що немає Бога в Ізраїлі, ви йдете запитати в екронського бога Ваал-Зевува?
4
Тому так говорить ГОСПОДЬ: З ліжка, на якому ти лежиш, вже з нього не встанеш, оскільки неодмінно помреш! Після цих слів Ілля відійшов.
5 Коли посли повернулись до царя раніше часу , він запитав їх: Чому це ви повернулись?
6 Вони ж йому відповіли: Назустріч нам вийшов чоловік і промовив до нас: Ідіть назад до царя, котрий вас послав, і скажіть йому, що говорить ГОСПОДЬ: Чи тому, що немає Бога в Ізраїлі, ти послав запитати в екронського бога Ваал-Зевува? Тому з ліжка, на яке ти ліг, ти не встанеш, оскільки неодмінно помреш!
7 Він же запитав їх: Як виглядав той чоловік, що вийшов вам назустріч і провістив вам оці слова?
8
А вони відповіли йому: Цей чоловік був одягнутий у волосяну одежу, а по бедрах підперезаний шкіряним поясом. Цар сказав: Це тішбієць Ілля!
9 Тоді він послав за ним командира півсотні з його півсотнею воїнів . Коли той прийшов, Ілля сидів на вершині гори. Начальник півсотні звернувся до нього: Чоловіче Божий, цар наказує, аби ти зійшов звідти!
10
У відповідь Ілля промовив до начальника півсотні: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай вогонь впаде з неба і пожере тебе та твою півсотню! І, справді, впав вогонь з небес і пожер його разом з його півсотнею.
11 Але цар не вгамовувався, і знову послав за ним іншого начальника півсотні з його півсотнею, який так само звернувся до Іллі зі словами: Чоловіче Божий, цар наказує, аби ти негайно зійшов!
12 Відповідаючи, Ілля й до них промовив: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай вогонь впаде з неба й пожере тебе та твою півсотню! В ту мить зійшов з неба Божий вогонь, і поглинув його та його півсотню.
13 Цар знову послав, уже третього, начальника півсотні з його півсотнею. Коли ж прибув той третій начальник півсотні, то, впавши на свої коліна перед Іллею, почав його благати, звертаючись до нього з такими словами: Чоловіче Божий, пожалій, будь ласка, моє життя та життя цих твоїх п’ятдесятьох слуг!
14
Ти знаєш, що з неба зійшов вогонь і поглинув двох попередніх начальників півсотень з їхніми загонами, тож, будь ласка, пощади моє життя!
15 Тоді ГОСПОДНІЙ ангел сказав Іллі: Спустись із ним, і не бійся його! Тож Ілля встав і спустився з ним до царя;
16
він сказав йому те, що провістив ГОСПОДЬ: Через те, що ти послав гінців запитати в екронського бога Ваал-Зевува, ніби немає Бога в Ізраїлі, щоб запитатися Його слова, то з ліжка, на яке ти ліг, ти не встанеш, оскільки неодмінно помреш!
17 Ахазія помер за ГОСПОДНІМ словом, яке провістив Ілля. Оскільки ж у нього не було сина, то на царський престол зійшов Єгорам у другому році Єгорама, Йосафатового сина, юдейського царя.
18 Усе інше про діяльність Ахазії записане в Книзі літопису ізраїльських царів.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)