Кінець Ізраїлевого царства
1 У дванадцятому році юдейського царя Ахаза на царський престол Ізраїлю зійшов Осія, син Ели. Він владарював у Самарії дев’ять років.
2 Він також творив зло перед ГОСПОДОМ, хоч і не так, як ізраїльські царі, котрі були до нього.
3 Проти нього виступив ассирійський цар Салманасар, який зробив Осію своїм підданим, що платив йому данину.
4
Коли ж ассирійський цар викрив змову Осії, який таємно направив послів до єгипетського царя Со й перестав платити ассирійському цареві щорічну данину, то ассирійський цар схопив його і, закувавши в кайдани, вкинув у в’язницю.
5 Після цього ассирійський цар поневолив усю країну, дійшов до Самарії і тримав її в облозі три роки.
6 Отже, в дев’ятому році царювання Осії ассирійський цар захопив Самарію і переселив ізраїльтян в Ассирію, поселивши їх у місцевості Халах, що над рікою Хавор
, а також у місті Ґозан та в інших мідійських містечках.
7 А все це сталося тому, що ізраїльтяни згрішили проти ГОСПОДА, свого Бога, Котрий їх вивів із Єгипетського краю з-під влади фараона, царя Єгипту, й поклонялися іншим богам.
8
Вони почали жити за звичаями народів, яких ГОСПОДЬ прогнав з-перед ізраїльського народу, а також за постановами ізраїльських царів, яких самі обирали.
9
Ізраїльтяни підступно чинили те, що не було правильним в очах ГОСПОДА, їхнього Бога, влаштовували собі узвишшя в усіх своїх містах, від сторожової вежі аж до укріпленого міста.
10
Вони влаштовували собі стовпи та ашери на кожному підвищенні та під кожним розлогим деревом.
11
Там, на всіх тих узвишшях вони кадили, як ті народи, яких ГОСПОДЬ прогнав з-перед них; чинили злочини, викликаючи тим ГОСПОДНІЙ гнів!
12
Вони служили ідолам, про яких ГОСПОДЬ їм говорив: Вам не слід таке робити!
13
І ГОСПОДЬ застерігав Ізраїль та нащадків Юди через усіх Своїх пророків, усіх провидців, кажучи: Наверніться зі своїх лихих доріг і дотримуйтеся Моїх заповідей, Моїх постанов, відповідно до всього Закону, який Я дав вашим батькам, і який Я послав вам через Моїх рабів-пророків!
14 Але ж вони не слухали, а стали такими ж твердошиїми, якими були їхні батьки, що не довіряли ГОСПОДУ, своєму Богові.
15
Вони цілковито знехтували Його постановами та Його Заповітом, який Він уклав з їхніми батьками, так само, як і Його застереженнями, які Він їм давав; вони пішли за марнотою, так що самі перетворились на марноту, як і ті народи, які довкола них, і щодо яких ГОСПОДЬ їм заповів, аби не наслідували їх!
16
Вони відкинули всі заповіді ГОСПОДА, свого Бога, зробили собі литого ідола, двох тельців, зробили ашеру, поклонялися всьому небесному воїнству
та служили Ваалові.
17
Вони проводили через вогонь своїх синів і своїх дочок, займалися ворожінням і чаклунством, – цілковито запродалися, аби чинити те, що не до вподоби ГОСПОДУ, викликаючи тим Його гнів.
18
Величезне було обурення ГОСПОДА на Ізраїль, і Він відкинув їх від Себе, так що не залишилось нікого, а лише єдине Юдине плем’я.
19 Проте і юдеї не дотримувались заповідей ГОСПОДА, свого Бога, а почали наслідувати звичаї Ізраїлю, які ті впроваджували,
20 тому ГОСПОДЬ відкинув взагалі усіх нащадків Ізраїля; Він упокорював їх, віддаючи їх у руки тих, котрі їх грабували, і згодом відкинув від Себе усіх, цілковито.
21 Адже коли Ізраїль відірвався від Давидового роду, вони обрали собі царем Неватового сина Єровоама, а Єровоам відтягнув Ізраїль від ГОСПОДА та впровадив його у великий гріх!
22 Ізраїльтяни неухильно ходили в усіх гріхах Єровоама, які той чинив,
23
аж доки ГОСПОДЬ зовсім не відкинув Ізраїль від Себе, як Він попереджав через усіх Своїх рабів пророків. Отже, Ізраїль був виселений зі своєї землі до Ассирії, й перебуває там і до сьогодні.
Нові мешканці Самарії
24 А в залишені ізраїльтянами міста Самарії ассирійський цар привів людей з Вавилона, з Кути і з Авви, з Хамата і Сефарваїма
, поселивши їх у самарійських містах. Вони заволоділи Самарією й замешкали в її містах.
25
Так сталося, що коли вони (переселенці ) там осіли, то не боялись і не вшановували ГОСПОДА, тому ГОСПОДЬ посилав на них левів, і вони шматували їх.
26 Тож ассирійському цареві повідомили, говорячи: Люди, яких ти поневолив, поселивши їх у самарійських містах, не знають, як вшановувати Бога того краю, тому Він наслав на них левів, які їх убивають, оскільки вони не знають законів Бога того краю.
27 Тоді ассирійський цар видав наказ, звелівши: Відішліть туди одного зі священиків, яких ви виселили звідти; нехай він повернеться й поселиться там, щоб навчати їх, як слід вшановувати Бога того краю.
28
Отже, один зі священиків, якого виселили зі Самарії, повернувся і замешкав у Бетелі й навчав їх, як мають боятися і вшановувати ГОСПОДА.
29
Проте кожен з тих народів робив власних богів та ставив їх у капищах на узвишшях, які влаштували самарійці, – кожен народ у тих містах, у яких вони замешкали.
30 Так переселенці з Вавилона зробили собі Суккот-Бенота, люди Кути створили Нерґала; приходці з Хамата зробили Ашіму;
31
аввійці створили собі Нівхаза й Тартака, а сефарваїмці взагалі спалювали своїх дітей для Адраммелеха та Анаммелеха, – богів Сефарваїма.
32 Тож вони боялися ГОСПОДА, і при цьому призначали з-поміж себе священиків узвиш, які приносили для них жертви в капищах узвиш.
33
Вшановуючи ГОСПОДА, вони разом з тим служили і своїм богам за звичаями тих народів, звідки були примусово виселені.
34
Самаряни й досі діють за давніми правилами, – вони не бояться ГОСПОДА, і не чинять згідно зі звичаями і правилом, і Законом, і заповіддю, які ГОСПОДЬ заповів нащадкам Якова, котрого Він назвав Ізраїлем.
35 І уклав ГОСПОДЬ з ними Заповіт, і наказав їм, говорячи: Не вшановуйте інших богів! Ви не повинні їм поклонятись; не служіть їм і не приносьте їм жертв,
36 але тільки ГОСПОДУ, Який потужною силою і простягнутою рукою вивів вас із Єгипетського краю! Його Одного бійтеся і вшановуйте! Йому поклоняйтеся і Йому приносьте жертви!
37 Непорушно і повсякденно дотримуйтесь Його постанов і наказів, Закону і Заповідей, які Він вам написав, а інших богів взагалі не бійтесь і не поклоняйтесь їм!
38 Тож не забувайте Заповіту, який Я уклав з вами, й інших богів не вшановуйте!
39
Поклоняйтесь лише ГОСПОДУ, вашому Богові, й Він вас врятує з рук усіх ваших ворогів.
40 Але вони не послухались, а діяли за своїми колишніми звичаями.
41 Отже, ті народи ніби боялися і вшановували ГОСПОДА, але служили своїм різьбленим ідолам . Так само їхні діти та їхні онуки чинять за прикладом своїх батьків аж до сьогодні.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)