Доспів кінець Ізраїлеві
1 Ось що показав мені Владика ГОСПОДЬ у видінні: Я побачив кошика з дозрілими літніми плодами.
2 Тоді Він спитав: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Кошик з дозрілими плодами. І ГОСПОДЬ сказав мені: Назрів кінець для Мого народу Ізраїлю, – більше не буду його милувати.
3 У той день співачки палаців будуть голосити, – говорить ГОСПОДЬ, – оскільки скрізь лежатиме безліч залишених трупів!
4 Слухайте це, ви, що пригноблюєте бідного й винищуєте вбогих краю!
5 Ви говорите: Скоріше б минуло свято нового місяця, аби можна було торгувати зерном; скоріше б пройшла субота, щоб виставити на продаж пшеницю! Тоді зменшимо мірку для зерна, і збільшимо ціну Текля; будемо обважувати фальшивими гирями.
6 Ми будемо купувати бідних за срібло й нужденних за пару сандаліїв; продаватимемо послід (відходи зерна ) як чисту пшеницю.
7 Присягнувся ГОСПОДЬ гординею Якова: Я повік не забуду того їхнього шахрайства!
8 Тож хіба немає від чого захитатися землі, і впасти в скорботу кожному, хто на ній живе? Хіба вся вона не збуриться, як води ріки, виходячи з берегів, і не осяде, як ріка Ніл у Єгипті?
9 У той день, – говорить Владика ГОСПОДЬ, – Я примушу сонце зайти опівдні, і серед білого дня земля вкриється темрявою.
10 І оберну ваші свята в жалобу, а ваші пісні – на голосіння. Я покладу на кожне стегно веретище, а на кожну голову – лисину, Я вчиню на землі наче жалобу по одинакові, а її кінець, – наче день гіркоти.
Голод на слово Боже
11 Ось наближається день, – говорить ГОСПОДЬ, – коли Я пошлю на землю голод, – не голод за хлібом і не спрагу за водою, а скоріше голод за слуханням ГОСПОДНЬОГО слова.
12 І бродитимуть від моря й до моря, поневіряючись з півночі до сходу, шукаючи ГОСПОДНЬОГО слова, але не знайдуть.
13 Того дня будуть мліти від спраги гарні дівчата та юнаки, –
14 ті, котрі присягаються гріхом самарійським, кажучи: Вірно, як живий твій бог, Дане, або: Певно, як існуватиме дорога до Беер-Шеви! Усі вони впадуть, і більше не встануть.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)