Видіння над річкою Хіддекел
1
Третього року перського царя Кіра, Даниїлові, якого називали ім’ям Валтасар, було об’явлено Слово (Вістку ), і це Слово правдиве про велику боротьбу. Даниїл зрозумів цю Вістку, бо її значення відкрилось у видінні.
2 У той час я, Даниїл, був у жалобі три тижні буквальних днів.
3 Улюбленої їжі я не їв, і м’яса та вина не брав у рот. Я не намащувався пахощами аж до закінчення трьох тижнів-днів.
4 Двадцять четвертого дня першого місяця, коли я був на березі великої ріки Тигр,
5
то, звівши свої очі, я побачив Мужа, одягненого у лляний одяг. Він був підперезаний поясом з чистого уфазького золота.
6
Його тіло було подібне до топаза, а Його обличчя, – наче сяйво блискавки. Його очі були подібні до яскравих світильників, а Його руки і Його ноги – як відполірована до блиску мідь; звук Його голосу був потужним, як гомін великого натовпу.
7 І тільки я, Даниїл, бачив те видіння; люди, котрі були зі мною, не бачили цього явища, натомість великий жах охопив їх, і вони повтікали й поховались.
8
Я залишився один, і споглядав те велике видіння; сили мене залишили, моє обличчя змінилося до невпізнанності, і я ледве тримався.
9 І ось я почув голос Його слів; але щойно я почув звук Його слів, то впав, як непритомний, і лежав своїм обличчям до землі.
10 Та ось до мене доторкнулася якась рука, і підвела мене так, що я став на мої коліна й сперся на долоні моїх рук.
11
Тоді ангел сказав мені: Даниїле, улюблений чоловіче, вважай на слова, які я скажу тобі, й стань на свої ноги там, де ти є, бо я посланий тепер до тебе. І коли він говорив до мене ці слова, я, тремтячи, піднявся.
12 Тоді він промовив до мене: Не бійся, Даниїле! Адже з першого дня, коли ти вирішив зрозуміти, упокорившись перед своїм Богом, твої слова були почуті, і з приводу твоїх слів я прийшов.
13
Володар перського царства протистояв мені двадцять один день, але Михаїл, перший з верховних Владик, прийшов мені на допомогу, коли я залишився з царями Персії.
14
І ось я прийшов, аби пояснити тобі, що буде з твоїм народом в останні дні, бо видіння стосується майбутнього.
15 І коли він говорив до мене такі слова я, схилившись своїм обличчям до землі, мовчав.
16
Раптом хтось, у подобі людини, доторкнувся до моїх уст. Я почав говорити і промовив до того, хто стояв переді мною: Пане мій, це видіння викликало в мене біль, і я не маю жодної сили.
17 Як же мені, недостойному рабу мого пана, розмовляти з таким паном, як ти? Адже зараз я не маю сили, і навіть дихати важко.
18 Тоді той, подібний до людини, доторкнувся до мене і підбадьорив мене,
19
промовивши: Не бійся, улюблений чоловіче, мир тобі! Будь мужнім, будь сильним! І коли він так говорив зі мною, я відчув приплив сил і сказав: Говори, мій пане, адже ти мені додав сили.
20
А він запитав: То тепер ти знаєш, чому я до тебе прийшов? Однак, незабаром я повинен повернутися, щоби далі боротися з володарем Персії. Коли ж я відійду, з’явиться володар Греції.
21
Але зараз я тобі сповіщу написане в Книзі Правди, і немає нікого, хто б мене підтримав у цій боротьбі, крім Михаїла, вашого Владики.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)