Даниїл 9

Даниїлова молитва
1 Першого року Дарія, сина Ахашвероша з нащадків мідійців, який почав царювати над халдейським царством,
2 саме першого року його владарювання, я, Даниїл, звернув увагу в книгах на число років, які, згідно з ГОСПОДНІМ словом до пророка Єремії стосувалось спустошення Єрусалима, тобто сімдесят років, які мали скінчитись.
3 І я звернувся до ГОСПОДА Бога, щоб молитись, благаючи Його в пості, у веретищі та в попелі.
4 Отже, я молився до ГОСПОДА, мого Бога, визнаючи свої провини , й сказав: О, Господи, Боже великий і дивовижний! Ти дотримуєшся Заповіту й милосердя до тих, котрі люблять Тебе, й виконують Твої Заповіді.
5 Ми згрішили, й чинили зло; ми збунтувались і в своїм беззаконні ми відступили від Твоїх Заповідей і Твоїх постанов!
6 Ми не слухались Твоїх слуг-пророків, котрі звертались від Твого Імені до наших царів і можновладців, до наших батьків, і до всього народу в країні.
7 У Тебе, Господи, справедливість, а на наших обличчях сьогодні сором: нам, – кожному юдею, усім мешканцям Єрусалима, всьому Ізраїлеві, близьким і далеким в усіх країнах, по яких Ти їх розпорошив за їхні провини, які вони скоїли щодо Тебе, – соромно.
8 Так, ГОСПОДИ, нам соромно, як і нашим царям, нашим можновладцям і нашим батькам, тому що усі ми проти Тебе згрішили!
9 Але в ГОСПОДА, Бога нашого, милосердя і прощення, хоча ми й збунтувалися проти Нього,
10 не слухали голосу ГОСПОДА, Бога нашого, не жили за Його законами, які Він дав нам через Своїх слуг-пророків.
11 Увесь Ізраїль порушив Твій Закон, і відвернувся, щоб не слухати Твого голосу, через що і впали на нас прокляття і ганьба, про які написано в Законі Мойсея, Божого слуги, адже ми згрішили проти Нього (Бога ).
12 Тому й виконалось Його слово, яке Він сказав стосовно нас і відносно наших суддів, які нас судили, що спровадить на нас жахливе лихо, якого ще не траплялося під небесами, але яке спіткало Єрусалим.
13 Як і записано в Мойсеєвому Законі, усі ті нещастя звалились на нас, але ми не молились до ГОСПОДА, нашого Бога, відвертаючись від наших злочинів і не зважали на Твою справедливість.
14 ГОСПОДЬ передбачив це нещастя і спровадив його на нас, бо ГОСПОДЬ, наш Бог, справедливий в усіх Своїх учинках, які Він звершує, але ми не прислухалися до Його застережень.
15 І тепер, Господи, Боже наш, Котрий вивів Свій народ із Єгипетського краю могутньою рукою, чим прославив Своє Ім’я, відоме й донині, тоді як ми згрішили, роблячи беззаконня!
16 Відверни ж, Господи, заради Своєї праведності, Твій гнів і Твоє обурення від Твого міста Єрусалима та святої Твоєї гори! Адже через наші гріхи та через гріхи наших батьків Єрусалим і Твій народ терплять наругу від усіх, що довкола нас!
17 Тож тепер, Боже наш, почуй молитву та прохання Твого слуги і нехай засяє Твоє обличчя, Господи, заради Тебе Самого, над Твоїм спустошеним Святилищем!
18 Нахили, мій Боже, Твій слух і почуй! Зверни Свій погляд і подивися на руїни наші і на місто, де прикликалось Твоє Ім’я! Адже ми покладаємось не на нашу праведність перед Тобою, але на Твоє велике милосердя.
19 Господи, вислухай! Господи, помилуй! Господи, досліди і вчини! Не барися, заради Самого Себе, мій Боже, бо Твоє Ім’я прикликалось на Твоє місто і на Твій народ!
Пророцтво про сімдесят тижнів
20 Я ще продовжував говорити й молитись, визнаючи свій гріх та гріх мого народу, Ізраїлю; просив ГОСПОДА, мого Бога, змилосердитися над святою Горою мого Бога, –
21 і коли я ще говорив слова молитви, як муж Гавриїл, якого я раніше бачив у видінні, негайно прибув, і доторкнувся до мене під час вечірньої жертви.
22 Заговоривши до мене, він напоумляв мене, промовляючи: Даниїле, я прийшов, щоб умудрити тебе.
23 На початку твоєї молитви вийшло Слово від Бога , і я прийшов тобі його сповістити, бо ти є Божим улюбленцем. Тож будь уважний до цього Слова і зрозумій видіння.
24 Сімдесят тижнів визначено для твого народу і для твого святого міста, щоб покінчити зі злочинністю і запечатати (покласти край ) гріху, спокутувати беззаконня, і повернути вічну праведність, запечатати (підтвердити ) видіння та пророцтво, і помазати Святе Святих.
25 Тож пізнай, і зрозумієш: Від виходу наказу про повернення (Ізраїлю ) та відбудову Єрусалима, і до Помазаника Владики мине сім тижнів (седмиць ) і шістдесят два тижні. І повернеться (народ ), і будуть відбудовані майдани і рів, але у важкі часи.
26 А після шістдесяти двох тижнів (седмиць ) буде відданий на смерть Помазаник, і Його (на землі ) не стане, хоч у Ньому не знайдуть провини. А місто і Святиню знищить народ майбутнього володаря, і його кінець буде, як під час потопу, а визначені ним знищення не припиняться до кінця війни.
27 Під час останнього тижня буде укладений з багатьма непорушний Заповіт, а в половині тижня припиняться жертви і хлібні приношення. Святиня стане гидотою спустошення, аж поки визначена кара не буде вилита на самого спустошника.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)