Найкраще людині, що на світ не родилась...
1
Я придивився, і побачив усяке пригноблення, яке діється під сонцем. Я бачив сльози пригнічених долею, яких немає кому потішити, бо в руках їхніх гнобителів - сила, і серед них немає того, хто міг би потішити. 2
Я навіть позаздрив померлим, котрі давно померли, вважаючи, що вони щасливіші від тих, котрі ще живуть. 3 Проте щасливіші за тих та інших ті люди, котрі, взагалі, не з’являлись у цьому світі й не бачили тих злочинів, які творяться під сонцем.
4
Адже я зауважив, що всі труди і весь успіх у справах викликає лише заздрощі однієї людини по відношенню до іншої. Тому й це також марнота й гонитва за вітром. 5
Нерозумний сидить, склавши свої руки й пожирає власне тіло. 6
Тому краще мати повну жменю зі спокоєм, ніж дві пригорщі, сповнені тяжкої праці й гонитви за вітром...
Краще двом, як одному
7
А ще я придивився до такого безглуздя під сонцем: 8
Людина одинока, й немає в неї нікого більше - ні сина, ні брата, проте не видно також кінця всім її зусиллям, а її очі не можуть насититись багатством, і вона не запитає себе : Для кого ж я працюю, відмовляючи самій собі в задоволеннях? Тож справді, хіба це не безглуздя та непотрібна справа?!
9
Двом усе-таки краще, ніж одному, адже в них є добра винагорода в своїх трудах; 10 і якби хтось з них впав, то інший підніме свого товариша. Але горе самотньому, коли він упаде, й не буде іншого, котрий його підняв би. 11 Так само, коли двоє разом лежать, то їм тепло, а одному як зігрітись? 12 І якщо би хтось напав на одного, то вдвох вони зможуть протистояти йому; навіть нитка, скручена втроє, не скоро порветься.
Ліпше таки молодому та мудрому
13 Бідний, але розумний юнак кращий за старого й нерозважливого царя, який вже не сприймає порад і застережень. 14
Адже навіть вийшовши з в’язниці, цей юнак може стати царем, дарма, що коли той цар владарював, юнак у його царстві народився убогим. 15 Я бачив пізніше тих громадян, які жили в той час під сонцем, і були на боці того юнака, котрий, замість попереднього царя, зайняв його місце. 16
Не було краю безлічі народу, - тих, що перед ним зібрались, аби його привітати, хоч їхні нащадки навряд чи будуть йому раді. Отже, і це - марнота та гонитва за вітром. 17
Вважай на свої кроки, коли йдеш до Божого Храму, і будь готовий, прийшовши слухати, тому що це значно краще, ніж пожертви нерозумних, котрі нічого кращого не знають, як тільки чинити зло, але пожертвуванням виправдатись .
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)