1 ГОСПОДЬ промовив до Мойсея такі слова: 2
Посвяти Мені кожного первістка, який першим відкриває всяку утробу. Чи це буде людина, чи тварина серед Ізраїлевих нащадків – вони всі Мої.
3
І промовив Мойсей до народу: Запам’ятайте цей день, у який ви вийшли з Єгипту, з дому неволі. Адже потужною рукою вивів вас ГОСПОДЬ звідти. Тому не їжте квашеного. 4 Сьогодні, у місяці авіві, ви виходите. 5 Коли ж ГОСПОДЬ введе тебе в землю ханаанців, хеттейців, аморейців, гіввійців і євусейців, про яку Він поклявся твоїм батькам, що дасть тобі землю, що тече молоком і медом, то здійснюватимеш цього місяця таке служіння. 6
Сім днів їстимеш опрісноки. Крім того, сьомого дня – свято для ГОСПОДА. 7
Опрісноки будеш їсти сім днів. Тому нічого квашеного не повинно навіть з’явитися ні в тебе, ні в усій твоїй місцевості. 8
Того дня скажеш своєму синові такі слова: Так має бути , тому що так учинив зі мною ГОСПОДЬ, коли я виходив з Єгипту. 9
І буде це тобі знаком на твоїй руці і пам’яткою між твоїми очима, а ГОСПОДНІЙ Закон буде на твоїх устах. Адже потужною рукою вивів тебе ГОСПОДЬ з Єгипту. 10
У визначений час ти будеш дотримуватися цієї постанови з року в рік.
Усе перворідне — для Господа
11 А коли ГОСПОДЬ введе тебе в край ханаанців, як Він пообіцяв тобі й твоїм батькам, що дасть його тобі, 12 то відділиш для ГОСПОДА кожного, хто розкриває утробу. Також усе первородне чоловічої статі з худоби, яке є в тебе, належатиме ГОСПОДУ. 13
А за кожного первородного осла заплатиш викуп вівцею; якщо ж не викупиш, то скрутиш йому шию
. За кожного первістка з людей, з-поміж твоїх синів, заплатиш викуп. 14
Якщо колись у майбутньому твій син тебе запитає: Що все це означає? – то скажеш йому: Могутньою рукою вивів нас ГОСПОДЬ з Єгипту, з дому неволі. 15
Коли ж фараон виявився непоступливим і не хотів нас відпустити, то ГОСПОДЬ знищив кожного первістка в Єгипетському краю – від первістків з-поміж людей до первородних із домашніх тварин. Тому я приношу в жертву ГОСПОДУ кожного з-поміж самців, який розкриває утробу, і викуповую кожного первістка з моїх синів. 16
І буде це ознакою на твоїй руці і пам’ятним знаком
між твоїми очима, тому що сильною рукою вивів нас ГОСПОДЬ з Єгипту.
Господь провадить євреϊв пустинею
17 Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів їх через филистимський край, хоча так було ближче. Бог сказав: Щоб не пожалкував народ, побачивши війну, і не забажав повернутися до Єгипту. 18 Тому Бог повів народ в обхід, дорогою через пустелю, в напрямку Червоного моря. Йшли Ізраїлеві нащадки з Єгипетського краю організовано , злагодженими колонами. 19
Мойсей забрав із собою кості Йосифа, оскільки той узяв від синів Ізраїля тверду клятву, кажучи: Вас неодмінно відвідає Бог, тому заберіть звідси із собою мої кості. 20
Вони вирушили зі Суккота і отаборились в Етамі, на краю пустелі. 21
ГОСПОДЬ йшов перед ними в денний час у хмарному стовпі, щоб показувати їм дорогу, а вночі – у полум’яному стовпі, щоб освітлювати їм шлях, аби вони могли йти вдень і вночі. 22
Не зникав хмарний стовп з-перед очей народу вдень, а полум’яний стовп – уночі.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)