Утиск ізраϊльського народу збільшується
1
Після того Мойсей та Аарон увійшли до фараона і сказали: ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, так сказав: Відпусти Мій народ, і хай вони влаштують для Мене свято в пустелі! 2
Але фараон сказав: Хто такий ГОСПОДЬ, щоб я прислухався до Його голосу та відпустив Ізраїль? Я ГОСПОДА не знаю, тому Ізраїлю не відпущу! 3
А вони кажуть: Бог євреїв зустрівся з нами! Отже, ми підемо в триденну подорож у пустелю, щоби принести там жертву ГОСПОДУ, нашому Богові, аби не спіткали нас якась пошесть чи меч. 4 Та єгипетський цар відповів їм: Мойсею і Аароне! Навіщо ви відволікаєте народ від його праці? Ідіть до своєї роботи! 5
Тепер народу на цій землі стало багато, – продовжував фараон, – а ви відволікаєте людей від їхньої роботи. 6 Того ж дня наглядачам над народом і начальникам фараон наказав: 7 Більше не давати людям соломи для виготовлення цегли, як було вчора й позавчора. Нехай вони йдуть і самі знаходять для себе солому! 8 А норма виготовлення цегли для них має бути така, яка була вчора чи позавчора. Не зменшуйте її, адже вони бездіяльні! Тому й кричать, заявляючи: Підемо і принесемо жертву нашому Богові! 9 Нехай праця цих людей стане важчою, і хай за неї дбають, а порожніми балачками не займаються!
10 Тож наглядачі та начальники народу вийшли і сказали людям те, що звелів фараон: Я не буду вам більше давати соломи! 11 Ви йдіть і самі збирайте собі солому, де лише знайдете, а норма вашого виробітку не зменшується. 12
І порозходились люди по всьому Єгипетському краю, щоби збирати стерню замість соломи. 13 Наглядачі ж квапили їх, наказуючи: Виконуйте вашу норму роботи, призначену на кожний день, так само, як і тоді, коли у вас була солома! 14 Наглядачів з Ізраїлевих нащадків, яких призначили над людьми , наглядачі фараона били, дорікаючи: Чому ви не виготовили сьогодні визначеної вам кількості цегли, як було вчора й позавчора?
15 Тому наглядачі з Ізраїлевих нащадків прийшли і заволали до фараона такими словами: Навіщо так знущаєшся над твоїми рабами? 16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу нам наказують виготовляти! Дивись, як твоїх рабів побили, і винуватий твій народ. 17 Фараон відповів їм: Ви ліниві і бездіяльні! Тому й кажете: Підемо та принесемо жертву ГОСПОДУ. 18
А зараз ідіть і працюйте! Соломи і надалі вам не дадуть, а призначену кількість цегли ви будете виготовляти! 19
Отже, наглядачі з Ізраїлевих нащадків побачили, що вони опинились в скрутній ситуації, оскільки їм наказували: Не зменшуйте виробництва цегли, призначеної вам на день. 20 Коли вони виходили від фараона, то зустріли Мойсея та Аарона, які стояли, очікуючи їх, 21
тому дорікнули їм: Нехай спогляне на вас ГОСПОДЬ і хай осудить, бо ви зробили ненависним наш дух перед фараоном і його слугами. Ви дали йому в руки меча, аби нас повбивати.
22 Тож Мойсей звернувся до ГОСПОДА зі словами: Господи, чому Ти допустив лихо цьому народові? І для чого Ти послав мене? 23 Адже відтоді, як я з’явився перед фараоном щоб говорити від Твого імені, він кривдить цих людей. Свого ж народу Ти досі не визволив.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)