Господь посилає Єзекіїля до Ізраїлю
1 Він сказав мені: Сину людський, стань на свої ноги, і Я буду з тобою розмовляти.
2 Коли Він заговорив до мене, ввійшов у мене Дух, поставив мене на мої ноги, і я почув голос Того, Хто промовляв до мене.
3 Він сказав мені: Сину людський, Я тебе посилаю до нащадків Ізраїля, – до непокірливого народу, що збунтувався проти Мене; вони, як і їхні батьки, відступили від Мене й продовжують бунтуватись до цих пір.
4 Я тебе посилаю до безсоромних і зухвалих серцем людей. Ти передай їм, що говорить Владика ГОСПОДЬ!
5 Незалежно від того, слухатимуть вони, чи не звернуть уваги, – адже вони бунтівничий дім, нехай усе ж знають, що посеред них є пророк.
6 Проте ти, сину людський, не бійся їх і не лякайся їхніх слів, хоч навколо тебе будяки і тернина; і живеш ти серед скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не тремти перед ними, хоч вони й бунтівниче покоління.
7 Отже, говори їм Мої слова, – чи слухатимуть вони, чи не захочуть, адже вони – бунтівники.
Єзекіїль з’їв книжкового звоя
8 Ти ж, сину людський, слухай, що Я говоритиму тобі; не будь непокірним, як цей бунтівничий дім, а відкрий свої уста і їж те, що Я тобі даю.
9 Я глянув, – аж ось простягнута до мене рука, а в ній книжковий сувій.
10 Він розгорнув його переді мною, – а сувій був увесь списаний, усередині й зовні; записані там були зойки, нарікання і горе людей .
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)