Притча про Оголу й Оголиву
1 Було знову до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту:
2 Сину людський! Були дві жінки, дочки однієї матері.
3 У своїй молодості вони стали повіями, – займались розпустою в Єгипті. Там м’яли їхні груди, й там бавились їхніми дівочими сосками.
4 Старшу звали: Огола, а її сестру – Оголіва. Були вони спочатку Моїми, й народжували синів та дочок. А ось їхні справжні імена: Огола – це Самарія, а Оголіва –Єрусалим .
5 Огола хоч і належала Мені, чинила перелюб, палаючи любов’ю до сусідніх коханців-ассирійців, –
6 до деяких намісників та заступників, одягнутих у блакитні одежі, вродливих юнаків та вершників, що гарцюють на конях.
7 Вона віддавалась своїй розпусті з усіма видатними ассирійцями, до яких палала коханням, опоганюючись усіма їхніми ідолами.
8 Проте вона не залишала свого блудства і з Єгиптом, коли з нею, ще зовсім юною, спали єгиптяни, м’яли її дівочі груди, невгамовно розбещуючи її.
9 Через те Я віддав її в руки її коханців, – у руки ассирійських синів, до яких вона палала пристрастю.
10 Вони її безсоромно оголили, забрали її синів та дочок, а її саму знищили мечем. І коли її спіткала така відплата, вона стала поговіркою поміж жінками.
11 І хоч усе це її сестра Оголіва бачила, але розбещувалася ще гірше від неї й чинила ще більшу розпусту, ніж її сестра.
12 Вона також палала пристрастю до ассирійських синів, – до всяких там намісників і можновладців – своїх приятелів, пишно одягнутих, молодих та вродливих вершників, що гарцюють на конях.
13 І Я бачив, що й вона осквернилась, – в обох виявилась однакова дорога!
14 Але ця (Оголіва ) перевершила своєю розпустою сестру , особливо коли побачила намальованих червоною фарбою на стіні чоловіків в образі халдеїв.
15 Їхні крижі були підперезані поясами, а на їхніх головах були розкішні тюрбани; своїм виглядом вони нагадували військових лицарів. Подобою вони були схожі на вавилонських синів, Халдея – край їхнього народження.
16 Коли вона (Оголіва ) їх побачила, то запалала пристрастю, і послала до них у Халдею послів.
17 І примчали до неї, на її любовне ложе, вавилонські сини, осквернили її своєю розпустою. Але коли вона з ними опоганилась, то з огидою відвернулась від них.
18 Однак, після того як вона, оголившись, чинила з ними розпусту, то і Я відвернувся від неї, як відвернувся від її сестри.
19 Вона ж примножувала свою розпусту, пригадуючи дні своєї юності, й той час, коли вона була повією в Єгипетському краю.
20 Вона палала пристрастю до своїх коханців, у яких тілесна хтивість, як в ослів, а їхнє жадання, як у жеребців…
21 Отже ти повернулася до розпусництва своєї юності, коли єгиптяни пестили твої груди, й бавились твоїми дівочими сосками.
22 Тому, Оголіво, так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ось Я підіймаю проти тебе твоїх коханців, від яких ти з огидою колись відвернулась, так що вони звідусіль оточать тебе; пошлю
23 вавилонських синів і всіх халдеїв з Пекоду, Шоа і Коа, а з ними всіх ассирійських синів, юних та вродливих, – намісників та правителів, усіх славних лицарів, що гарцюють на конях.
24 Вони виступлять проти тебе зі зброєю, з колісницями та возами, з численним військом, оточать тебе довкола в шоломах з великими і малими щитами. Я віддам тебе в їхні руки, аби вони судили тебе своїм судом.
25 Я оберну проти тебе Свої ревнощі, аби розправились з тобою в гніві. Тобі відітнуть ніс і вуха, а те, що від тебе залишиться, загине від меча. Від тебе відберуть твоїх синів і твоїх дочок, а що уціліє, пожере вогонь.
26 Після цього зірвуть з тебе твої шати й заберуть усі твої прикраси.
27 Я покладу кінець твоїй блудливості й твоїй розпусті ще з Єгипетського краю, і ти не захочеш на це дивитись й навіть згадувати про Єгипет.
28 Тому що так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ось Я віддаю тебе в руки тих, кого ти ненавидиш, – в руки тих, від яких ти з огидою колись відвернулась.
29 Вони обійдуться з тобою, як ненависники: заберуть у тебе все, надбане працею, й залишать тебе голою та непокритою, так що відкриється весь сором твоєї розпусти, – все твоє безчестя і твоя блудливість.
30 Ось що станеться з тобою через твої блудства з народами-язичниками, які тебе осквернили своїми ідолами.
31 Ти пішла дорогою своєї сестри, тому й даю в твою руку її чашу (долю ).
32 Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Тобі належить випити чашу, що випила твоя сестра, – чашу глибоку й широку, переповнену наругою і глузуванням.
33 Ти будеш сповнена сп’янінням і мукою, адже чаша твоєї сестри Самарії, – це чаша жаху й спустошення.
34 Ти її вип’єш, і спорожниш її до дна ; навіть черепки з неї оближеш, роздираючи ними свої груди, тому що це сказав Я, – говорить Владика ГОСПОДЬ.
35 А ще Владика ГОСПОДЬ сказав таке: Оскільки ти Мене забула й від себе Мене відштовхнула, то тепер терпи наслідки свого беззаконня та своєї розпусти.
36 Далі ГОСПОДЬ промовив до мене: Сину людський, чи хочеш ти судити Оголу й Оголіву? В такому разі оголоси їм про їхні гидоти.
37 Адже вони чинили перелюб, і на їхніх руках кров. Вони чинили перелюб зі своїми ідолами, й навіть своїх дітей, яких народили для Мене, проводили через вогонь їм (ідолам ) на їжу.
38 Крім того, їхня провина ще й у тому, що вони тоді ж осквернили Мою Святиню і збезчестили Мої суботи.
39 Приносячи своїх дітей у жертву для своїх ідолів, того ж дня приходили до Моєї Святині, опоганюючи її. Саме так вони чинили в Моєму Храмі...
40 А ще вони відправляли послів у далекі країни, аби приходили звідти чоловіки. І коли вони прибували, то задля них ти вмивалася, підмальовувала свої очі й оздоблювалась прикрасами.
41 Після цього сідала на розкішне ліжко перед приготовленим накритим столом, клала на ньому Мій ладан і Мою оливу!
42 І починав звідти лунати галас безжурної юрби. До прибулих чоловіків приводили п’яниць з пустелі. Вони (сестри ) прикрашали свої руки браслетами, а на свої голови клали пишні вінки.
43 Я сказав про виснажену розпустою Оголиву : Невже вона й далі займатиметься з ними блудством?
44 Адже вони (ці чоловіки ) приходять до неї, як йдуть до жінки-блудниці; саме так вони приходили до Оголи та до Оголіви, – як до жінок-розпусниць.
45 Але судитимуть їх справедливі мужі за законом про перелюб і вбивство, бо вони чинять перелюб, і на їхніх руках кров.
46 Отже, так наказує Владика ГОСПОДЬ: Скличте проти них народні збори й нехай віддадуть їх на знущання й пограбування!
47 Нехай народ поб’є їх камінням, й посіче їх своїми мечами; їхніх синів та їхніх дочок повбивають, а їхні доми спалять вогнем.
48 Так Я покладу кінець розпусті в краю, бо тільки це стане застереженням для інших жінок, щоб вони не віддавались подібній розпусті.
49 Наслідки вашого беззаконня будуть покладені на вас, – ви будете покарані за гріх ідолопоклонства. І зрозумієте, що Я – Владика ГОСПОДЬ!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)