Пророцтво на гору Сеір
1 І знову було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту:
2 Сину людський, зверни свою увагу на гору Сеір і проголоси щодо неї пророцтво.
3 Скажи їй: Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Знай, Я виступаю проти тебе, горо Сеір! Я простягну на тебе Свою руку й перетворю тебе на спустошену пустелю.
4 Твої міста оберну в руїни, – ти станеш пустелею, і пізнаєш, що Я – ГОСПОДЬ!
5 Оскільки ти живеш вічною ненавистю, і видавала Ізраїлевих синів під меч, у час їхнього лихоліття, – в період остаточної відплати за провини, –
6 тому, як Я живий, – говорить Владика ГОСПОДЬ, – приречу тебе на кров, так що кров тебе переслідуватиме. Позаяк ти не гидувала пролиттям крові, то кров тебе й переслідуватиме.
7 І оберну гору Сеір на жахливу пустелю та знищу на ній, як того, хто звідти виходить, так і того, хто туди повертається.
8 І наповню її гори трупами її! На твої пагорби і долини, і на всі річища твої падатимуть побиті мечем.
9 На вічні руїни приречу тебе, так що твої міста більше ніколи не будуть заселеними. Тоді зрозумієш, що Я – ГОСПОДЬ!
10 Оскільки ти говорила: Обидва народи й обидві країни будуть моїми, і ми ними заволодіємо, дарма, що там був ГОСПОДЬ.
11 Але, як Я живий, – говорить Владика ГОСПОДЬ, – Я відплачу за твоєю злістю та за твоєю заздрістю, яку ти виявляла через свою ненависть до них (ізраїльтян ). Я дам їм (ізраїльтянам ) Себе пізнати, коли буду тебе судити.
12 Тоді й пізнаєш ти, що Я – ГОСПОДЬ. Адже Я чув увесь твій глум та знущання над Ізраїлевими горами, мовляв: Вони спустошені й віддані нам на поживу.
13 Ти навіть у своїх розмовах хизувалась проти Мене, зухвало відзиваючись про Мене. Але ж Я усе чув!?
14 Тому так говорить Владика ГОСПОДЬ: На радість усієї землі Я учиню тебе пустелею.
15 Як ти раділа спустошенню спадщини Ізраїлевого роду, так Я учиню з тобою: Ти сама, горо Сеір, як і весь Едом, будете спустошеними, і всі зрозуміють, що Я – ГОСПОДЬ!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)