Вавилонська башта. Помішання мов
1 На всій землі була одна мова й однакові слова. 2 І сталося, як вирушили вони зі сходу, то знайшли в Шінеарському краї рівнину і там оселилися. 3 І сказали один одному: Наробімо цегли і випалімо її у вогні. І була їм цегла за камінь, а земляна смола – за розчин. 4 І сказали вони: Збудуймо собі місто й вежу, вершина якої сягала б неба, і вчинимо собі ім’я, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі. 5 І зійшов ГОСПОДЬ подивитись на місто й вежу, яку будували людські сини. 6 Тоді ГОСПОДЬ сказав: Ось народ один і одна в усіх мова, і оце початок їх роботи. І тепер немає для них нічого неможливого з того, що вони запланують зробити. 7 Тож зійдімо і змішаймо там їхню мову, щоб кожен не розумів мови свого ближнього. 8 І розсіяв їх звідти ГОСПОДЬ по всій землі, – і вони перестали будувати те місто. 9 Тому-то й названо його Вавилоном, оскільки там змішав ГОСПОДЬ мову всієї землі. І звідти розсіяв їх ГОСПОДЬ по всій землі.
Нащадки Симові
10 Ось родовід Сима. Симові було сто років, і породив він Арпахшада, – через два роки після потопу. 11 І прожив Сим після народження Арпахшада ще п’ятсот років. І породив він синів та дочок.
12 Арпахшад прожив тридцять п’ять років, і породив Шелаха. 13 І прожив Арпахшад після народження Шелаха ще чотириста три роки. І породив він синів та дочок.
14 Шелах прожив тридцять років, і породив Евера. 15 І прожив Шелах після народження Евера ще чотириста три роки. І породив він синів та дочок.
16 Евер прожив тридцять чотири роки, і породив Пелеґа. 17 І прожив Евер після народження Пелеґа ще чотириста тридцять років. І породив він синів та дочок.
18 Пелеґ прожив тридцять років, і породив Реу. 19 І прожив Пелеґ після народження Реу ще двісті дев’ять років. І породив він синів та дочок.
20 Реу прожив тридцять два роки, і породив Серуґа. 21 І прожив Реу після народження Серуґа ще двісті сім років. І породив він синів та дочок.
22 Серуґ прожив тридцять років, і породив Нахора. 23 І прожив Серуґ після народження Нахора ще двісті років. І породив він синів та дочок.
24 Нахор прожив двадцять дев’ять років, і породив Тераха. 25 І прожив Нахор після народження Тераха ще сто дев’ятнадцять років. І породив він синів та дочок.
26 Терах прожив сімдесят років, і породив Аврама, Нахора і Гарана.
27 А ось родовід Тераха: Терах породив Аврама, Нахора й Гарана. Гаран же породив Лота. 28 І помер Гаран за життя свого батька Тераха, в краю свого народження, в Урі Халдейському. 29 Аврам і Нахор одружились. Ім’я Аврамової дружини Сара, а ім’я Нахорової – Мілка, дочка Гарана, що був батьком Мілки, а також батьком Іски. 30 Сара ж була неплідною, не мала дітей.
31 І взяв Терах свого сина Аврама і свого онука Лота, Гаранового сина, і свою невістку Сару, дружину свого сина Аврама, і вони вийшли разом з Ура Халдейського, щоб іти в Ханаанську землю. І дійшли вони до Харана, та й оселилися там. 32 І було Терахові двісті п’ять років, і помер Терах у Харані.