Бог освячує сьомий день. Друге оповідання про створення світу
1 І були звершені небо й земля і все їхнє воїнство . 2 І закінчив Бог сьомого дня Свою працю, яку чинив. І спочив Він сьомого дня від усієї Своєї праці, яку чинив. 3 І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо того дня відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, творячи, чинив.
4 Це – походження неба й землі, коли вони були створені, – того дня, коли вчинив ГОСПОДЬ Бог землю та небо. 5 І не було ще на землі жодного польового куща, і жодна польова трава ще не росла, бо не давав ГОСПОДЬ Бог дощу на землю і не було людини, щоб обробляти землю.
6 І пара підіймалась із землі, і напувала всю поверхню землі.
Ще оповідання про створення людини. Рай
7 І утворив ГОСПОДЬ Бог людину з пороху земного. І вдихнув у її ніздрі дихання життя, – і стала людина душею живою. 8 І насадив ГОСПОДЬ Бог рай в Едемі на сході, й оселив там людину, яку утворив. 9 ГОСПОДЬ Бог виростив із землі всякі дерева – гарні на вигляд, з придатними на їжу плодами , і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
10 Із Едему виходила ріка, щоби зрошувати рай; далі вона ділилася на чотири ріки. 11 Назва першої – Пішон. Вона протікає через усю землю Хавіла – там, де є золото. 12 Золото ж тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. 13 Назва другої ріки – Гіхон. Вона протікає через усю землю Куш. 14 Третя ріка – Тигр, що тече на сході Ашшуру. Четверта ж ріка – Евфрат.
15 Узяв ГОСПОДЬ Бог людину й оселив її в Едемському раю, щоб його обробляла та за ним доглядала. 16 І заповів ГОСПОДЬ Бог людині: З усякого дерева в раю можеш їсти плоди . 17 А з дерева пізнання добра й зла – не їж із нього; бо того дня, коли скуштуєш з нього, неодмінно помреш!
18 І сказав ГОСПОДЬ Бог: Недобре бути чоловікові самотнім. Учиню для нього помічника, відповідного йому. 19 І утворив ГОСПОДЬ Бог із землі всяких польових звірів і всяких небесних птахів і привів їх до Адама, щоби побачити, як той їх кликатиме. І як Адам покличе, то таке ім’я кожній душі живій. 20 І назвав Адам усяку худобу та небесних птахів, усяких польових звірів. Але Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього. 21 Тож навів ГОСПОДЬ Бог глибокий сон на Адама, і той заснув. І взяв Бог одне з його ребер, а його місце закрив тілом. 22 Ребро, яке взяв у Адама, ГОСПОДЬ Бог перетворив на жінку і привів її до Адама. 23 І сказав Адам:
Оце вона тепер кістка від моїх кісток
і тіло від мого тіла,
вона зватиметься жінкою,
бо узято її з чоловіка.
24 Тому залишить чоловік свого батька й свою матір і приліпиться до своєї жінки – і стануть вони одним тілом. 25 Були ж вони обоє нагі – Адам і його жінка – і не соромилися.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)