Ісаак
1 І ГОСПОДЬ відвідав Сарру, як пообіцяв, і учинив ГОСПОДЬ Саррі так, як сказав. 2
Тож Сарра завагітніла й народила Авраамові сина в його старості – у визначений час, на який вказав йому Бог. 3
І назвав Авраам свого сина, який в нього народився від Сарри, Ісаак. 4
А на восьмий день Авраам обрізав свого сина Ісаака, як і заповів йому Бог. 5 Авраамові виповнилось сто років, коли народився в нього син Ісаак. 6
Сарра ж сказала: Сміх учинив мені Бог; хто лише почує – сміятиметься з мене. 7
І промовила: Хто би сказав Авраамові: Сарра годує дітей? Адже в його старості я народила сина!
8 Дитя ж підросло й було відлучене від грудей. А в день, коли був відлучений від грудей Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.
Недоля Агари та Ізмаїла
9 І побачила Сарра, що син Агари-єгиптянки, якого та народила Авраамові, насміхається над Ісааком . 10
Тож сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не стане спадкоємцем разом із моїм сином Ісааком. 11 І було Авраамові дуже неприємним це рішення щодо його сина. 12
Але Бог сказав Авраамові: Не вважай неприємним рішення щодо хлопця та твоєї рабині. Усе, що скаже тобі Сарра, послухайся її голосу, бо через Ісаака буде покликане тобі потомство. 13 Також і сина твоєї рабині учиню народом, бо він – твій нащадок. 14
Уставши рано-вранці, Авраам узяв хліба та бурдюка води, дав Агарі, поклавши на її плече, дав також хлопця, і відіслав її. І пішла вона, і заблукала в пустелі Беер-Шева.
15 Як закінчилася вода в бурдюці, то вона покинула дитину під одним із кущів. 16 Відійшла, сіла собі навпроти на відстані пострілу з лука, бо сказала: Нехай не бачитиму смерті дитини. Тож сіла навпроти, а хлопчина закричав і заплакав. 17 І почув Бог голос хлопчини, і кликнув з неба Божий ангел до Агари, і сказав їй: Що з тобою, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопчини з місця , де він знаходиться. 18
Устань, підніми хлопчину й підтримай його своєю рукою, бо Я зроблю його великим народом. 19 Тоді відкрив Бог їй очі, і вона побачила криницю з водою. Пішла, наповнила бурдюк водою й напоїла хлопчину.
20 І Бог був із хлопчиною, і він виріс. І оселився в пустелі та став стрільцем-лучником. 21
І оселився він у пустелі Паран, а його мати взяла йому дружину з Єгипетського краю.
Умова між Авраамом та Авімелехом
22
І сталося того часу: звернувся Авімелех і полководець його війська Піхол до Авраама з такими словами: Бог із тобою в усьому, що ти робиш. 23
Тож присягни тепер мені тут Богом, що не вчиниш підступу ні мені, ні моєму нащадку, ні моєму потомству. Згідно з ласкою, яку я вчинив тобі, ти вчиниш зі мною і з краєм, в якому ти пробуваєш чужинцем. 24 Авраам відповів: Я присягаю!
25
І докорив Авраам Авімелехові за криницю води, яку відібрали були слуги Авімелеха. 26 Авімелех же відповів: Я не знаю, хто вчинив цю річ. Ані ти мені не сповістив, ані я не чув про це до сьогодні. 27
Тоді Авраам узяв дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і вони уклали між собою заповіт. 28 Авраам же поставив окремо сім овечок з отари. 29 Тоді Авімелех запитав Авраама: Що це за сім овечок, яких ти поставив окремо? 30 І той відповів: Сім овечок ти приймеш від мене, щоб засвідчити мені, що я викопав цю криницю. 31 Тому й назвав те місце Беер-Шева, оскільки там вони обидва присягнулись. 32 І уклали в Беер-Шеві заповіт. І встав Авімелех, та полководець його війська Піхол, і повернулися до филистимського краю. 33 А Авраам посадив у Беер-Шеві тамарискове дерево і прикликав там Ім’я ГОСПОДА, Вічного Бога. 34
І перебував Авраам у филистимському краї тривалий час.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)