Нащадки Авраамові від Кетури
1 Авраам же взяв ще дружину на ім’я Кетура. 2 Вона йому народила Зімрана, Йокшана, Мадана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха. 3 А Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини ж Дедана: Ашшуріїм, Латушім і Леумім. 4 А сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда і Елдаа. Усі вони – сини Кетури.
Смерть Авраама
5 Усе, що було в Авраама, він віддав Ісаакові. 6 А синам наложниць, які були в Авраама, ще за свого життя Авраам дав дарунки, і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід – до східного краю.
7 Усього віку Авраамового життя було сто сімдесят п’ять років. 8 І спочив Авраам, і помер у добрій старості, старий і задоволений життям . І приєднався до свого народу. 9 І поховали його сини Ісаак та Ізмаїл в печері Махпелі на полі Ефрона, сина Цохара-хеттейця, що навпроти Мамре, – 10 на полі, яке придбав Авраам у Хетових синів. Там був похований Авраам, а також його дружина Сарра. 11 І сталося, після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. І оселився Ісаак біля криниці Лахай-Рої.
Нащадки Ізмаїла
12 А ось родовід Авраамового сина Ізмаїла, якого народила Авраамові єгиптянка Агар, рабиня Сарри. 13 Ось імена Ізмаїлових синів, за їхніми іменами, за їхніми родоводами: первісток Ізмаїла Навайот, потім Кедар, Адбеїл, Мівсам, 14 Мішма, Дума, Масса, 15 Хадад, Тема, Єтур, Нафіш і Кедма. 16 Це – сини Ізмаїла, це їхні імена, за їхніми дворами та їхніми поселеннями. Дванадцять начальників для своїх племен. 17 Усього віку життя Ізмаїла було сто тридцять сім років. І він спочив, і помер, і приєднався до свого народу. 18 І проживав він від Хавіли до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру, – він оселився перед усіма своїми братами.
Історія Ісаака
19 А ось родовід Авраамового сина Ісаака. Авраам породив Ісаака. 20 Було Ісаакові сорок років, коли він одружився з Ревекою – дочкою Бетуїла-арамійця з Падан-Араму, сестрою Лавана-арамійця. 21 І молився Ісаак до ГОСПОДА за свою дружину, оскільки вона була неплідна. І ГОСПОДЬ вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. 22 І борсалися діти в її утробі. Тож вона сказала: Хіба так має бути ? Чому це зі мною? Тож пішла запитати в ГОСПОДА. 23 І ГОСПОДЬ відповів їй:
У твоїй утробі є два народи;
два народи діляться вже у твоєму лоні.
Проте один народ буде сильнішим від другого народу,
і старший служитиме молодшому.
24 І настав час їй народжувати – і ось в її утробі близнята. 25 І вийшов перший – рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож назвали його Ісавом. 26 Після нього вийшов його брат, а його рука тримала за п’яту Ісава. Йому дали ім’я Яків. Ісаакові ж було шістдесят років, коли вони народилися.
27 Хлопці виросли. Ісав став чоловіком, вправним у полюванні, чоловіком поля, а Яків – чоловіком мирним, що перебував удома. 28 Ісаак любив Ісава, бо йому смакувала мисливсяка здобич, а Ревека любила Якова.
Ісав продав своє перворідство
29 Якось зварив Яків юшку. У той час прийшов з поля зовсім знесилений Ісав. 30 І сказав Ісав до Якова: Дай мені поїсти червоного, оцього червоного, бо я знесилений. Тому й дано йому прізвисько – Едом. 31 А Яків відповів: Продай мені сьогодні своє первородство! 32 Ісав же відповів: Ось я вмираю – навіщо мені оте первородство? 33 Тоді Яків сказав: Присягнись мені сьогодні. І той присягнувся, і продав своє первородство Якову. 34 Тоді Яків дав Ісавові хліба та юшку із сочевиці. Той же поїв і попив, підвівся й пішов. Таким чином Ісав знехтував своїм первородством.