Ісаак благословляє Якова замість Ісава
1
І сталося, коли Ісаак постарів, то його зір ослаб, так що він не бачив. І покликав він свого старшого сина Ісава, і звернувся до нього: Сину мій! А той відповів: Ось я! 2 Він же промовив: Я вже в похилому віці і не знаю дня моєї смерті. 3
Тож візьми тепер свою зброю – свого сагайдака та свого лука – вийди в поле, і вполюй мені дичини. 4
Приготуй мені страву, яку я люблю, принеси мені, щоб я з’їв, щоб моя душа поблагословила тебе, перш ніж я помру.
5 А Ревека почула, що говорив Ісаак своєму синові Ісаву. І пішов Ісав у поле, щоб упіймати й принести дичину. 6 А Ревека сказала своєму синові Якову: Ось, я почула, як твій батько казав твоєму братові Ісаву: 7 Принеси мені дичини і приготуй мені страву, щоби, попоївши, я поблагословив тебе перед ГОСПОДОМ, перш ніж помру. 8 Тому тепер, мій сину, послухай мене, що я тобі накажу. 9 Піди до отари й принеси мені звідти двоє гарних козенят, і я приготую з них твоєму батькові страву, яку він любить. 10
Ти занесеш своєму батькові, і він попоїсть, щоб поблагословити тебе перед своєю смертю. 11
Та Яків своїй матері Ревеці заперечив: Мій брат Ісав – чоловік волохатий, а я чоловік гладкошкірий. 12 Ану ж, обмацає мене мій батько, і я стану в його очах ошуканцем! Таким чином накличу на себе прокляття, а не благословення. 13 Його ж мати наполягала: На мені, мій сину, твоє прокляття! Ти лише послухайся мене, піди й принеси мені. 14 Тож він пішов, взяв і приніс своїй матері. А мати його приготувала страву, яку любив його батько. 15
Тоді Ревека взяла гарний одяг свого старшого сина Ісава, який був у неї в домі, і зодягнула свого молодшого сина Якова. 16
Шкурами козлят вона обмотала його руки і гладеньку шию, 17 дала в руки свого сина Якова страву і хліб, які приготувала.
18
Той пішов до свого батька і сказав: Батьку мій! Він же відізвався: Ось я! Хто ти, сину мій? 19 А Яків відповів своєму батькові: Я – Ісав, твій первісток! Я зробив так, як ти мені сказав. Устань, сядь і попоїж моєї мисливської здобичі, аби мене поблагословила твоя душа. 20 Ісаак спитав свого сина: Як це ти так швидко знайшов, мій сину? А той відповів: ГОСПОДЬ, Бог твій, послав мені. 21 Тоді Ісаак сказав Якову: Підійди ближче, мій сину, і я тебе обмацаю, чи ти – це мій син Ісав, чи ні. 22 Тож Яків підійшов до свого батька Ісаака, той обмацав його і сказав: Голос – голос Якова, а руки – руки Ісава. 23 І не впізнав його, тому що його руки були волохаті, як руки його брата Ісава. І поблагословив він його. 24 І запитав: Ти – це мій син Ісав? А той відповів: Я. 25 І сказав Ісаак : Подай мені й попоїм дичини мого сина, щоби поблагословила тебе моя душа. Той подав йому, і він попоїв; і приніс йому вина, і він пив. 26 Тоді сказав йому Ісаак, його батько: Підійди ближче і поцілуй мене, сину мій! 27 Тож, наблизившись, він поцілував його, а той відчув запах його одягу, і поблагословив його, і сказав:
Ось запах мого сина,
як запах поля, яке ГОСПОДЬ благословив.
28
Нехай же дасть тобі Бог від небесної роси,
й від багатства землі –
достаток пшениці та свіжого вина.
29 Нехай тобі служать народи,
і нехай племена вклоняться тобі.
Будь паном над своїми братами,
і нехай поклоняться тобі сини твоєї матері.
Хто проклинатиме тебе, буде проклятий;
хто ж тебе благословлятиме, буде благословенний!
30 І сталося, коли закінчив Ісаак благословляти Якова, і щойно Яків відійшов від обличчя свого батька Ісаака, прийшов зі свого полювання його брат Ісав. 31 Він також приготував страву і приніс своєму батькові. І сказав своєму батькові: Устань, батьку мій, і попоїж мисливської здобичі свого сина, щоб поблагословила мене твоя душа! 32
І озвався до нього його батько Ісаак: Хто ти? А той відповів: Я твій син – твій первісток Ісав. 33 Ісаак вельми сильно затремтів, і запитав: Хто ж тоді той, що упіймав дичину і приніс мені, а я попоїв від усього, перш ніж ти прийшов? І я поблагословив його, тож він буде благословенним! 34
Почувши слова свого батька, Ісав заволав дуже гучно і вельми гірко. І попросив свого батька: Поблагослови мене – також мене, мій батьку! 35 Але той відповів: Твій брат прийшов з обманом і забрав твоє благословення. 36
Ісав же сказав: Хіба не тому дано йому ім’я Яків? Адже він обманув мене оце двічі: забрав моє первородство, а ось тепер забрав моє благословення. І додав: Хіба ти не залишив для мене благословення? 37
У відповідь Ісаак сказав Ісаву: Ось, я поставив його володарем над тобою, а всіх його братів я зробив його рабами, забезпечив його хлібом та свіжим вином, то що я зроблю для тебе, мій сину? 38 Та Ісав допитувався в батька: Хіба в тебе лише одне благословення, мій батьку? Поблагослови мене – також мене, мій батьку! І заголосив Ісав, і заплакав.
39 Відповідаючи Ісаак, його батько, сказав йому:
Ось, від багатства землі залежатиме твоє життя,
а також від небесної роси зверху.
40
Ти житимеш зі свого меча
і служитимеш своєму братові.
І станеться, коли ти спротивишся,
то скинеш його ярмо зі своєї шиї.
Погрози Ісава
41 Тому зненавидів Ісав Якова через благословення, яким його благословив батько його. І сказав Ісав у своєму серці: Щойно настануть дні жалоби за моїм батьком, тоді я вб’ю свого брата Якова. 42 І розповіли Ревеці слова її старшого сина Ісава. Пославши, вона покликала свого молодшого сина Якова і сказала йому: Ось твій брат Ісав заспокоює себе тим, що вб’є тебе. 43 Тому тепер, мій сину, послухай мене: устань, і втечи собі до мого брата Лавана, до Харана. 44 Побудь у нього деякий час, поки не мине лють твого брата, 45
поки не відвернеться гнів твого брата від тебе і він не забуде, що ти йому вчинив. І, пославши, я заберу тебе звідти. Навіщо маю втратити вас обох одного дня.
46
А Ісаакові Ревека сказала: Набридло мені життя через Хетових дочок. Якщо візьме Яків дружину з Хетових дочок, як оці, з дочок цього краю, то навіщо мені жити?
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)