Прабатьківський гріх
1 А змій був хитрішим за всіх польових звірів, яких учинив ГОСПОДЬ Бог. І він промовив до жінки: Чи справді Бог звелів: Не їжте з жодного дерева раю? 2 Жінка відповіла змієві: Плоди з дерев раю ми можемо їсти, 3 а щодо плодів дерева, що посеред раю, – Бог сказав: Не їжте з нього, і не доторкайтеся до нього, щоб вам не померти. 4 І сказав змій жінці: Ні! Ви не помрете! 5 Адже знає Бог, що того дня, коли скуштуєте з нього, відкриються ваші очі, і станете, як Бог, знаючи добро і зло. 6 Побачила жінка, що дерево придатне для їжі й на вигляд приємне, і дерево вабило, бо давало знання. Тож вона взяла плід і їла, а також дала своєму чоловікові, що був із нею, і він їв. 7 І відкрилися їм обом очі, і зрозуміли вони, що нагі. Тож зшили листя смоківниці й поробили собі пояси.
Божий присуд і обітниця Спасителя
8 Почувши голос ГОСПОДА Бога, Який ходив по раю в час денної прохолоди, Адам і його жінка сховалися від ГОСПОДА Бога серед дерев раю. 9 Тоді покликав ГОСПОДЬ Бог Адама, і запитав його: Де ти? 10 Той же відповів: Я почув Твій голос у раю – і злякався, бо я нагий, тож сховався. 11 Промовив до нього Бог : Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи не їв ти з того дерева, з якого Я наказав тобі не їсти? 12 Адам відповів: Жінка, яку Ти дав, щоби була зі мною, вона мені дала з дерева, і я їв. 13 Тоді запитав Бог жінку: Що це ти наробила? А жінка відповіла: Змій мене обманув, – і я їла. 14 Тож сказав ГОСПОДЬ Бог змієві:
За те, що ти це зробив,
проклятіший ти за всяку худобу і за всякого звіра польового.
На череві своєму ти будеш пересуватися і порох їстимеш по всі дні свого життя.
15 Я ж покладу ворожнечу між тобою й жінкою,
між твоїм насінням і її насінням.
Воно вразить тебе в голову,
а ти вразиш його в п’яту.
16 Жінці Він сказав:
Вельми помножу страждання твої і болі вагітності твоєї, у муках будеш народжувати дітей.
І до твого чоловіка твоє пожадання,
але він пануватиме над тобою.
17 А Адамові Він сказав:
Оскільки ти послухав голосу своєї жінки
і їв з дерева,
з якого Я наказав тобі не їсти, –
проклята через тебе земля!
У стражданнях харчуватимешся з неї
в усі дні свого життя.
18 Тернину й будяки родитиме тобі,
і будеш їсти польову траву.
19 У поті свого чола їстимеш хліб,
доки не повернешся в землю,
бо з неї ти взятий.
Оскільки ти – порох,
то до пороху повернешся.
Вигнання з еденського раю
20 Адам дав своїй жінці ім’я Єва, бо вона була матір’ю всіх живих. 21 А ГОСПОДЬ Бог зробив Адамові та його жінці одяг зі шкур – і зодягнув їх.
22 Тоді сказав ГОСПОДЬ Бог: Оце став Адам як один із Нас, знаючи добро й зло. А тепер, аби він не простягнув своєї руки і не взяв також з дерева життя. Тож споживатиме і житиме вічно. 23 І вислав його ГОСПОДЬ Бог з едемського саду обробляти землю, з якої він був узятий. 24 І вигнав Адама і поставив на сході едемського раю херувимів та полум’яного меча, що обертався, аби стерегти дорогу до дерева життя.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)