1 Рахиль, побачивши, що не народжує Якову, почала заздрити своїй сестрі, й сказала Якову: Дай мені дітей! Якщо ж ні, я помираю! 2 І обурився Яків на Рахиль, і сказав: Хіба ж я замість Бога, Який позбавив тебе плоду лона? 3
Тоді вона сказала: Ось моя рабиня Білга. Увійди до неї, і нехай вона народить на мої коліна, тож я також матиму дітей від неї. 4 І дала свою рабиню Білгу йому за дружину. І ввійшов до неї Яків. 5 І завагітніла Білга, і народила Якову сина. 6 І сказала Рахиль: Бог розсудив на мою користь, а також вислухав мене, і дав мені сина. Тому й дала йому ім’я Дан. 7
І завагітніла вона знову, і народила Білга, Рахилина рабиня, другого сина Якову. 8 Тоді Рахиль сказала: Божою боротьбою я змагалася з моєю сестрою – і перемогла. Тож дала йому ім’я Нефталим.
9
І побачила Лія, що перестала народжувати, тож взяла свою рабиню Зілпу, і дала її Якову за дружину. 10 І народила Зілпа, Ліїна рабиня, Якову сина. 11 І сказала Лія: Прийшло щастя! І дала йому ім’я Ґад. 12 І народила Зілпа, Ліїна рабиня, Якову другого сина. 13
І сказала Лія: Це до мого блаженства, бо блаженною називатимуть мене жінки. І дала йому ім’я Асир.
14
Якось під час жнив пшениці Рувим вийшов і знайшов у полі мандраґорові яблука, і приніс їх своїй матері Лії. А Рахиль сказала Лії: Дай мені мандраґорових яблук твого сина. 15 А та відповіла їй: Чи тобі мало, що забрала мого чоловіка? То ти також забираєш мандраґорові яблука мого сина? Рахиль же відповіла: Тоді нехай він ляже з тобою цієї ночі за мандраґорові яблука твого сина! 16 Коли Яків увечері прийшов з поля, Лія вийшла йому назустріч і сказала: Увійди до мене, бо я дійсно найняла тебе за мандраґорові яблука мого сина. Тож тієї ночі Яків ліг із нею. 17 І вислухав Бог Лію, і вона завагітніла, і народила Якову п’ятого сина. 18 І сказала Лія: Бог винагородив мене за те, що я дала мою рабиню своєму чоловікові. І дала йому ім’я Іссахар. 19 І завагітніла Лія знову, і народила Якову шостого сина. 20 І сказала Лія: Обдарував мене Бог чудовим подарунком. Цього разу цінуватиме мене мій чоловік, бо я народила йому шістьох синів. І дала йому ім’я Завулон. 21
Після цього народила дочку і дала їй ім’я Діна.
22
І згадав Бог про Рахиль, і вислухав її Бог, і відкрив її утробу. 23
І завагітніла вона, і народила сина, і сказала: Бог забрав мою ганьбу. 24 І дала вона йому ім’я Йосиф, кажучи: Нехай додасть мені ГОСПОДЬ іншого сина.
Заплата Якову за службу в Лавана
25
І сталося, коли народила Рахиль Йосифа, Яків сказав Лаванові: Відпусти мене, аби я пішов до свого місця і до свого краю. 26
Віддай моїх дружин і дітей, задля яких я на тебе працював, щоб я відійшов. Адже ти знаєш ту службу, яку я відслужив тобі. 27
Лаван же відповів йому: Коли б мені знайти милість у твоїх очах! Я помітив, що через тебе ГОСПОДЬ поблагословив мене. 28 І додав: Визнач для себе платню, і я дам. 29 Яків же відповів йому: Ти знаєш, як я служив тобі і якою стала твоя худоба зі мною. 30 Адже те мале, що було в тебе до мого приходу , стало численним. Тож поблагословив тебе ГОСПОДЬ з моїм приходом. А тепер, коли вже я буду працювати для власного дому? 31 А Лаван запитав: Що мені дати тобі? А Яків відповів: Не давай мені нічого. Якщо зробиш мені оцю річ, то повернуся, буду пасти твою отару і буду стерегти. 32 Сьогодні я обійду всю твою отару, і вилучу звідти кожну крапчасту і строкату вівцю, і кожну чорну вівцю з-поміж овець, а також строкату і крапчасту з-поміж кіз. Оце й буде моя платня. 33 На майбутнє свідчитиме за мене моя справедливість, коли прийдеш перевірити мою платню від тебе; усе, що не крапчасте й не строкате серед кіз та не чорне серед овець – те мною вкрадене. 34 І Лаван відповів: Нехай буде за твоїм словом! 35
І відокремив Лаван того дня рябих та строкатих козлів, і всіх крапчастих та строкатих кіз, усе, що мало в собі біле, і все чорне з овець, і передав у руки своїх синів. 36 І встановив відстань у три дні ходи між собою та Яковом. Яків же пас отару Лавана, що залишилася.
37
Тоді Яків узяв собі свіжі палиці з тополі, з мигдалевого дерева і з платана, познімав на них кору, щоб утворились білі пасма на палицях, 38 і поклав смугасті палиці перед отарою у корита-пійла для води, куди отара приходила пити, і вони парувалися, коли приходили пити. 39 Тож парувалася отара при палицях і народжувались в отарі рябі, крапчасті та строкаті. 40 Яків же відділяв тих овець. І ставив худобу перед рябим та всім чорним в отарі Лавана. А свої стада ставив окремо, і не тримав їх з отарою Лавана. 41 Щоразу, коли злучалася сильна худоба, Яків клав палиці в коритах перед худобою, аби вони злучались перед тими палицями. 42 Коли ж злучалась худоба слабка, то палиць не клав. І ставалося, що слабкі діставалися Лаванові, а сильні – Якову. 43
І надзвичайно розбагатів чоловік. Була в нього численна отара, і рабині, і раби, і верблюди, і осли.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)