Приготовлення до зустрічі з Ісавом
1 Вставши рано-вранці, Лаван поцілував своїх онуків та своїх дочок і поблагословив їх. І пішов Лаван, повертаючись у свою місцевість. 2 А Яків пішов своєю дорогою. І зустріли його Божі ангели. 3 Коли Яків їх побачив, то сказав: Це – Божий табір. І назвав те місце: Маханаїм.
4
І послав Яків перед собою посланців до свого брата Ісава, в землю Сеір, до місцевості Едом, 5
наказавши їм, кажучи: Скажіть моєму володареві Ісавові: Так говорить твій раб Яків: Проживав я у Лавана і затримався аж дотепер. 6
У мене є воли, осли, вівці, раби і рабині; тож послав повідомити моєму володареві, щоб знайти милість у твоїх очах.
7
І повернулися посланці до Якова, кажучи: Прийшли ми до твого брата Ісава. Він же також іде тобі назустріч, а з ним чотириста чоловіків. 8 І дуже злякався Яків, і стривожився. Тож поділив людей, що були з ним, дрібну та велику худобу, і верблюдів на два табори. 9 І сказав: Якщо Ісав натрапить на один табір і знищить його, то другий табір врятується.
10
І промовив Яків: Боже мого батька Авраама і Боже мого батька Ісаака, ГОСПОДИ, Який сказав мені: Повернися до свого краю і до місця свого нарождення, і Я вчиню тобі добро! 11
Я не заслуговую всієї тієї милості й усієї вірності, яку Ти виявив Своєму рабові. Адже з однією лише моєю палицею перейшов був я цей Йордан, а тепер я розрісся до двох таборів. 12
Визволи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо я його боюся, щоб, прийшовши, він не вбив мене, матері з дітьми. 13
Ти ж казав: Неодмінно вчиню тобі добро й намножу твоїх нащадків, як морського піску, яких буде не злічити через велику кількість.
14 І він переночував там тієї ночі. І взяв з того, що знайшлось під рукою, в дар для свого брата Ісава: 15 двісті кіз, двадцять козлів, двісті овець, двадцять баранів, 16 дійних верблюдиць з їх малятами – тридцять, сорок корів, десять биків, двадцять ослиць і десять ослів. 17
І передав у руки своїх слуг кожне стадо окремо, і сказав своїм слугам: Ідіть попереду мене і зберігайте відстань між стадами. 18 Першому він звелів, кажучи: Коли тебе зустріне мій брат Ісав і запитає тебе: Чий ти, куди йдеш і чиє це стадо , що перед тобою? 19 То скажи: Твого раба Якова; це подарунок, посланий моєму володарю Ісаву. Та ось і сам він іде за нами. 20 Також звелів другому, третьому і всім, які йшли за стадами, кажучи: Такими словами промовляйте до Ісава, коли його зустрінете. 21
І кажіть: Ось і твій раб Яків за нами. Бо сказав: Ублагаю його даром, що йде переді мною, а потім з’явлюсь перед ним, – можливо, він прийме мене. 22 Тож, виславши поперед себе дар, тієї ночі він ночував у таборі.
23 І, вставши тієї ночі, він узяв обох своїх дружин, та обох своїх рабинь, а також своїх одинадцятеро синів і перейшов вбрід Яббок. 24 Він узяв їх і переправив через потік, а також переправив усе, що в нього було.
Яковова боротьба в Пенуелі
25 І залишився Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не почало світати. 26 Та, побачивши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і м’яз стегна Якова був ушкоджений, коли він боровся з Ним. 27
І той сказав: Відпусти Мене, бо настав світанок. А він відповів: Не відпущу Тебе, поки не поблагословиш мене. 28 А той запитав його: Яке твоє ім’я? І він відповів: Яків. 29
І промовив: Твоє ім’я не буде більше Яків, а Ізраїль, бо ти боровся з Богом і є сильний між людьми. 30
І запитав Яків, кажучи: Відкрий Своє Ім’я. А Той відказав: Навіщо питаєш про Моє Ім’я? І Він поблагословив його там. 31
І назвав Яків те місце Пенуел, сказавши : Я бачив Бога лицем до лиця і моя душа врятувалася. 32 І зійшло йому сонце, коли він переходив Пенуел. І він кульгав на своє стегно. 33 Ось чому нащадки Ізраїля до сьогодні не їдять сухожилля, що на м’язі стегна: бо Він доторкнувся до м’яза стегна Якова, до сухожилля.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)