Переселення Якова до Бет‑Елу
1
І промовив Бог до Якова: Устань, піднімись до Бетеля й оселися там, і побудуй там жертовника Богові, Який з’явився тобі, коли ти втікав від свого брата Ісава. 2
І сказав Яків своїм домашнім та всім, що були з ним: Викиньте чужих богів, які є у вас, очистіться і змініть ваш одяг. 3
Устаньмо й піднімімось до Бетеля. Там я споруджу жертовника Богові, Який відповів мені у день моєї скрути та був зі мною в дорозі, якою я ходив. 4
І вони віддали Якову всіх чужих богів, які були в них, а також сережки, що в їхніх вухах. І закопав усе це Яків під дубом, що біля Сихема.
5
Вони вирушили, а страх від Бога охопив навколишні міста, – і вони не переслідували синів Якова. 6
І прийшов Яків до Луза, що в Ханаанській землі, тобто до Бетеля, він та весь народ, що був з ним. 7
І збудував там жертовника і назвав те місце: Ел-Бетель, бо там явився йому Бог, коли він утікав від свого брата. 8 І померла Девора, нянька Ревеки, і була похована нижче Бетеля, під дубом. І він назвав його: Дуб Плачу.
9 І з’явився Бог Якову знову, коли він повернувся з Падан-Араму, і поблагословив його. 10
І сказав йому Бог: Твоє ім’я – Яків, надалі тебе не будуть називати Яковом, але ім’я твоє буде Ізраїль. І дав йому ім’я: Ізраїль. 11
І сказав йому Бог: Я – Бог Всемогутній! Плодись і розмножуйся; народ і громада народів постануть із тебе, і царі вийдуть зі стегон твоїх. 12 А цей край, який Я дав Авраамові й Ісаакові, дам тобі, і твоїм нащадкам після тебе Я дам цей край. 13 І вознісся Бог від нього на тому місці, де говорив з ним. 14 І встановив Яків стовпа на тому місці, де Він говорив з ним, кам’яного стовпа, і приніс на ньому жертву возливання, і вилив на нього олії. 15
І назвав Яків те місце, де Бог говорив з ним: Бетель.
Смерть Рахілі
16
Вони вирушили з Бетеля і, коли залишався ще шмат землі до Ефрати, Рахиль народила. І тяжкими були її пологи. 17
І сталося під час її тяжких пологів, повитуха сказала їй: Не бійся, бо й цей також у тебе син. 18 І сталося, коли виходила її душа, бо вона помирала, то дала йому ім’я: Беноні. Батько ж назвав його Веніяміном. 19
І померла Рахиль. Її поховали по дорозі до Ефрати, тобто Вифлеєма. 20 І поставив Яків стовп на її могилі. Це надмогильний пам’ятник Рахилі аж до сьогодні. 21
І вирушив Ізраїль, і поставив свого намета за Міґдал-Едером.
22
І сталося, коли поселився Ізраїль у тій землі, Рувим пішов і ліг з Білгою, наложницею свого батька. І довідався про це Ізраїль. Було ж у Якова дванадцятеро синів. 23
Сини Лії: Рувим, первенець Якова, далі Симеон, Левій, Юда, Іссахар і Завулон. 24
Сини Рахилі: Йосиф і Веніямін. 25
Сини Рахилиної рабині Білги: Дан і Нефталим. 26 Сини Ліїної рабині Зілпи: Ґад і Асир. Це сини Якова, які народилися йому в Падан-Арамі.
27
Тож прийшов Яків до свого батька Ісаака, до Мамре, до Кір’ят-Арби, тобто Хеврона, де мешкали Авраам та Ісаак. 28 І було віку Ісаака сто вісімдесят років, 29
і спочив Ісаак, і помер, і приєднався до свого народу в похилому віці, у повноті днів. І поховали його Ісав та Яків, сини його.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)