Брати продали Йосифа до Єгипту
1
А Яків жив на землі, де мешкав його батько, в Ханаанській землі. 2
Оце опис родоводу Якова. Йосиф, сімнадцяти років, пас зі своїми братами отару, а він був юнаком серед синів Білги та синів Зілпи, дружин свого батька. І приносив Йосиф погані чутки про них їхньому батькові. 3 Ізраїль же любив Йосифа більше за всіх своїх синів, бо він був сином його старості. І він справив Йосифу барвистий одяг. 4
Його ж брати, зауваживши, що їхній батько любить Йосифа більше, ніж усіх його братів, зненавиділи його, так що не могли з ним спокійно розмовляти.
5 Якось приснився Йосифові сон. Тож він розповів його своїм братам, і вони зненавиділи його ще більше. 6 І сказав він їм: Послухайте-но про той сон, що мені наснився. 7
Ось ми посеред поля в’яжемо снопи, і ось мій сніп піднявся і встав. І ось ваші снопи зібралися довкола і поклонилися моєму снопові. 8 І сказали йому його брати: Невже ти справді царюватимеш над нами? Невже ти дійсно над нами пануватимеш? І вони зненавиділи його ще більше через його сни та його слова.
9 І наснився йому ще один сон, і він розповів його своїм братам, кажучи: Ось наснився мені ще один сон. І ось сонце, місяць та одинадцять зірок вклонилися мені. 10
І він розповів його своєму батькові та своїм братам. І докорив йому його батько, кажучи: Що це за сон наснився тобі? Невже справді ми прийдемо, я та твоя мати, та твої брати, щоб поклонитися тобі до землі? 11
Тож його брати заздрили йому, а його батько беріг у пам’яті це слово.
12 Якось його брати пішли пасти отару свого батька в Сихем. 13
І сказав Ізраїль Йосифові: Хіба не твої брати пасуть в Сихемі? Іди, я посилаю тебе до них. А той відповів йому: Ось я! 14 Батько сказав йому: Піди, подивися на стан своїх братів і на стан отари, і принеси мені звістку. І послав його з Хевронської долини, і той пішов до Сихема.
15 І зустрів його якийсь чоловік, коли він блукав по долині. І запитав його той чоловік: Що шукаєш? 16 А той відповів: Я шукаю своїх братів. Прошу, скажи мені, де вони пасуть? 17
А той чоловік відповів: Вони звідси пішли. Я чув, як вони казали: Ходімо в Дотан. Тож пішов Йосиф слідом за своїми братами і знайшов їх у Дотані. 18
Вони ж, побачивши його здалека, перш ніж він наблизився до них, змовилися проти нього, щоб убити його. 19 Брати говорили між собою: Он іде той володар снів. 20
Тож тепер підімо, убиймо його і вкиньмо до якоїсь ями. І скажемо: Хижий звір загриз його. Тоді побачимо, що буде з його снами. 21 І почув це Рувим, і визволив його з їхніх рук, сказавши: Не губімо його життя! 22
Не проливайте крові! Укиньте його до тієї ями, що в пустелі, а рук на нього не накладайте, – сказав їм Рувим, щоб врятувати його з їхніх рук і повернути його батькові. 23 І сталося, коли Йосиф підійшов до своїх братів, вони зірвали з Йосифа одяг його, барвистий одяг, який був на ньому, 24 узяли його і вкинули до ями. А яма та була порожня, в ній не було води.
25
Самі ж сіли поїсти хліба. І підвели свої очі, і побачили – аж ось караван ізмаїльців рухається з Гілеаду, а їхні верблюди, нав’ючені пахощами, бальзамом і миррою, ідуть, спускаючись до Єгипту. 26 І Юда запропонував своїм братам: Яка користь від того, що ми вб’ємо нашого брата і приховаємо його кров? 27 Давайте продамо його ізмаїльцям, а наша рука хай не буде на ньому, адже він наш брат, наше тіло. І брати послухалися його. 28
Коли ж проходили люди, мідіянські купці, то потягли й підняли Йосифа з ями. І продали його ізмаїльцям за двадцять срібняків. Ті ж відвели Йосифа до Єгипту.
29
І повернувся Рувим до ями, аж ось, Йосифа в ямі немає. І роздер він на собі одяг, 30 і повернувся до своїх братів, і промовив: Хлопця немає, а я – куди я піду? 31 І взяли вони одяг Йосифа і, зарізавши козла, умочили одяг у кров. 32 І відіслали барвистий одяг, і принесли його до їхнього батька зі словами: Оце ми знайшли. Упізнай же: чи це одяг твого сина, чи ні? 33
І він упізнав його, і промовив: Одяг мого сина… Хижий звір його загриз… Дійсно розшарпаний Йосиф. 34
І Яків роздер на собі одяг, покрив мішковиною свої стегна і оплакував свого сина багато днів. 35
І почали всі його сини й всі його дочки потішати його. Але він, відмовляючись потішитися, сказав: Із сумом зійду я до мого сина в шеол. І плакав за ним його батько. 36
А мідіянці продали Йосифа в Єгипті Потіфарові, урядовцю фараона, начальникові охорони.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)