Пригода Юди з Тамарою
1 І сталося того часу, що Юда відійшов від своїх братів і завітав до одного чоловіка, адулламійця, а його ім’я: Хіра. 2
Там Юда побачив дочку одного ханаанця, якого звали Шуа, узяв її за дружину й увійшов до неї. 3
Вона завагітніла й народила сина, якого він назвав: Ер. 4 Вона ж знову завагітніла, і народила сина, і назвала його: Онан. 5 І ще раз, і народила сина, і назвала його: Шела. Юда був у Кезиві, коли вона його народила. 6 І взяв Юда дружину для свого первенця Ера, а її ім’я: Тамара. 7
Але Ер, Юдин первенець, був лихий в очах ГОСПОДА, і ГОСПОДЬ убив його. 8
Тоді Юда сказав Онанові: Увійди до дружини свого брата, візьми її за дружину і віднови насіння для свого брата. 9 А Онан знав, що нащадки будуть не його. І сталося, коли він сходився з дружиною свого брата, то випускав сім’я на землю, щоб не дати нащадка своєму братові. 10 І було лихим в очах ГОСПОДА те, що той учинив, і Він убив також його. 11 Тоді Юда сказав своїй невістці Тамарі: Залишайся вдовою в домі свого батька, поки не підросте мій син Шела, подумавши: Аби не помер також цей, як його брати. І пішла Тамара, і оселилася в домі свого батька.
12 Минуло багато часу, і померла Юдина дружина, дочка Шуї. Коли ж Юда утішився, то пішов разом зі своїм другом Хірою-адулламійцем в Тімну, до тих, що стригли його овець. 13 І сповістили Тамарі, кажучи: Ось твій свекор іде в Тімну стригти своїх овець. 14
Вона ж, скинувши з себе удовиний одяг і покрившись наміткою
, закрилась. І сіла при брамі в Енаїмі, що по дорозі до Тімни, бо бачила, що Шела виріс, а вона не була віддана йому за дружину. 15 Побачивши її, Юда прийняв її за блудницю, бо вона покрила своє обличчя. 16
Він завернув до неї з дороги, сказавши: Дозволь мені ввійти до тебе. Бо не знав, що вона його невістка. Вона ж відказала: Що ти мені даси, коли ввійдеш до мене? 17 Він відповів: Я пришлю тобі зі стада козеня. Вона ж сказала: За умови, що залишиш мені заставу, доки не пришлеш. 18 Він же запитав: Що маю дати тобі в заставу? Вона відповіла: Твою печатку, пояс і палицю, що у твоїй руці. Тож він дав їй і ввійшов до неї. А вона завагітніла від нього. 19 І вона встала, пішла, скинула із себе свою намітку, і зодягнула одяг свого вдівства.
20 І послав Юда козеня рукою свого друга-адулламійця, щоб забрати заставу з руки жінки, але той її не знайшов. 21
Він же запитав місцевих чоловіків: Де та розпусниця, що була в Енаїмі при дорозі? Вони ж відповіли: Тут не було розпусниці. 22 Повернувшись до Юди, він сказав: Не знайшов я її. Також місцеві чоловіки сказали: Тут не було розпусниці. 23 А Юда сказав: Нехай собі тримає, аби ми не стали посміховиськом. Я таки посилав це козеня, але ти її не знайшов.
24
І сталося, через якихось три місяці Юді повідомили, кажучи: Твоя невістка Тамара впала в блуд. А також: Ось вона завагітніла через блуд. І сказав Юда: Виведіть її, і нехай буде спалена. 25 Коли її вивели, вона послала до свого свекра, кажучи: Я завагітніла від чоловіка, якому належить оце. І додала: Упізнавай, чиї то печатка, пояс і палиця? 26 І впізнав Юда, і сказав: Вона виявилася справедливішою за мене, бо я не дав її моєму синові Шелі, і більше не згадав про неї.
27 І сталося під час її пологів, – аж ось близнята в її лоні. 28 І сталося, коли вона народжувала, один висунув ручку, а повитуха взяла та й пов’язала на його ручку червону нитку, говорячи: Цей вийшов першим. 29
І сталося, коли він втягнув свою ручку назад, аж ось вийшов його брат. Вона ж сказала: Як ти прорвався? І дали йому ім’я: Перец. 30 А згодом вийшов його брат, який мав на своїй ручці червону нитку. І дали йому ім’я: Зерах.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)