Йосиф відгадує сни фараонові
1 І сталося через два роки, і наснилося фараонові, аж ось стоїть він біля ріки. 2 І ось з ріки вийшло сім гарних на вигляд та ситих тілом корів, і вони паслися в очереті. 3 І ось за ними вийшли з ріки сім інших корів – жалюгідні на вигляд і виснажені тілом. І вони стали поруч з першими коровами на березі ріки. 4 І сім жалюгідних на вигляд та виснажених тілом корів з’їли сімох ситих і гарних на вигляд корів. І фараон прокинувся. 5
І він заснув знову , і побачив другий сон, аж ось сім добірних і гарних колосків виросли з одного стебла. 6
І ось після них виросло сім тонких та спалених суховієм колосків. 7
І сім тонких колосків поглинули сім добірних та повних колосків. І фараон прокинувся, аж ось це сон. 8
І сталося вранці, що його дух був занепокоєний. І послав він, і зібрав усіх віщунів Єгипту та всіх його мудреців. І розповів їм фараон свої сни, проте не було нікого, хто би міг розтлумачити їх фараонові.
9 І заговорив до фараона головний виночерпій, кажучи: Я пригадав сьогодні свої гріхи. 10 Фараон розгнівався був на своїх слуг і віддав під варту в дім начальника охорони мене та головного пекаря. 11
Однієї ночі ми бачили сни, я і він, – кожний бачив свій сон зі значенням. 12 І був там з нами молодий єврей, раб начальника охорони. І ми розповіли йому, а він розтлумачив нам наші сни, розтлумачив кожному згідно з його сном. 13 І сталося так, як він розтлумачив нам: мене відновили на моїй посаді, а його повісили.
14
І послав фараон, і покликав Йосифа, і його негайно вивели з в’язниці. Він поголився, змінив свій одяг і прибув до фараона. 15 І сказав фараон Йосифові: Я бачив сон, і немає нікого, хто міг би його розтлумачити. Я чув про тебе, що ти, почувши сон, розтлумачуєш його. 16
У відповідь Йосиф сказав фараонові: Не я, а Бог відповість добром фараонові. 17 І сказав фараон Йосифові: Мені наснилося, що я стою на березі ріки. 18 І ось з ріки вийшло сім корів, ситих тілом і гарних на вигляд, і вони паслися в очереті. 19 І ось за ними вийшло сім інших корів, бідних, жалюгідних на вигляд і виснажених тілом. Таких огидних, як вони, я не бачив у всьому Єгипетському краю. 20 І жалюгідні та худі корови з’їли сімох попередніх ситих корів. 21 І ті ввійшли до їхнього черева, і не було помітно, що вони ввійшли до їхнього черева, а їхній вигляд був жалюгідний, як на початку. І я прокинувся. 22
І ще бачив я у своєму сні, аж ось сім колосків виросли з одного стебла – повних та гарних. 23
І ось після них виросло сім сухих, тонких, висушених суховієм колосків. 24 І сім тонких колосків поглинули сім гарних колосків. Я розповів це віщунам, але не було нікого, хто пояснив би мені.
25
Тоді сказав Йосиф фараонові: Фараонів сон – один він. Що Бог має вчинити, Він сповістив фараонові. 26 Сім гарних корів – це сім років, і сім гарних колосків – це сім років. Це один сон. 27 І сім худих і жалюгідних корів, які вийшли після них – це сім років, і сім порожніх та висушених суховієм колосків – це будуть сім років голоду. 28
Це та річ, про яку я казав фараонові: Що Бог має вчинити, Він показав фараонові. 29 Ось наступають сім років великого достатку в усьому Єгипетському краю. 30
Після них прийдуть сім років голоду, і буде забутий весь той достаток в Єгипетському краю, і голод спустошить край. 31 І не буде видно того достатку в краю через голод, що настане, бо він буде вельми тяжкий. 32 А повторився сон фараонові двічі тому, що ця річ від Бога, і Бог не забариться з її виконанням. 33
А тепер нехай фараон підшукає розумного й мудрого чоловіка і поставить його над Єгипетським краєм. 34 Нехай фараон зробить так : Нехай настановить в краю урядників, і відбирає п’яту частину врожаю Єгипетського краю протягом семи років достатку. 35
І нехай вони збирають усю їжу тих гарних років, що надходять. І нехай збирають збіжжя під розпорядження фараона, на їжу в містах, і нехай зберігають. 36 І буде та їжа на запас для краю на сім років голоду, що настануть в Єгипетському краю, і край не буде знищений голодом.
37 І сподобалася ця річ фараонові та усім його слугам.
Боротьба Йосифа з голодом
38 Тож фараон сказав своїм слугам: Хіба знайдемо ми такого чоловіка, як оцей, який мав би у собі Божого Духа? 39 І сказав фараон Йосифові: Оскільки Бог відкрив тобі усе це, немає такого розумного й мудрого, як ти. 40 Ти будеш над моїм домом, і тебе слухатиметься весь мій народ. Тільки престолом я буду вищий від тебе. 41 І сказав фараон Йосифові: Дивись, я поставив тебе над усім Єгипетським краєм. 42 І зняв фараон свого персня зі своєї руки, і дав його на руку Йосифа, і зодягнув його у вісонну одежу, а на шию йому повісив золотого ланцюга. 43 І посадив його на свою другу колісницю, і виголошували перед ним: Кланяйтесь! І поставив його над усім Єгипетським краєм. 44
І сказав фараон Йосифові: Я – фараон, але без тебе ніхто не поворухне ні своєю рукою, ні своєю ногою в усьому Єгипетському краю. 45 І дав фараон Йосифові ім’я: Цофнат-Панеах, а за дружину дав йому Асенату, дочку Поті-Фера, жерця Она. І пішов Йосиф по Єгипетському краю.
46 А Йосифові було тридцять років, коли він став перед лицем фараона, царя Єгипту. І пішов Йосиф від лиця фараона, і обійшов весь Єгипетський край. 47 І родила земля протягом семи років достатку жменями. 48
І зібрав він усю їжу семи років, що були в Єгипетському краю, і поскладав їжу в містах. Їжу поля, що довкола міста, поскладав у ньому. 49
І зібрав Йосиф збіжжя, як морського піску, дуже багато. Аж перестав рахувати, бо не було йому ліку.
50
А в Йосифа народилося двоє синів, перед тим як настав голодний рік, яких народила йому Асената, дочка Поті-Фера, жерця Она. 51 І дав Йосиф ім’я первісткові: Манассія, бо сказав : Бог дав мені забути всю мою недолю та весь дім мого батька. 52 А другому дав ім’я: Єфрем, бо сказав : Бог зробив мене плодовитим в землі мого страждання.
53 І минули сім років достатку, який був у Єгипетському краю, 54 і почали надходити сім років голоду, як провіщав Йосиф. І був голод по всіх краях, а в усьому Єгипетському краю був хліб. 55
І настав голод в усьому Єгипетському краю, тож народ почав волати до фараона про хліб. Тоді фараон сказав усьому Єгиптові: Ідіть до Йосифа. Що він вам скаже, робіть. 56 І був голод по всій землі. Йосиф же повідчиняв усі комори і продавав зерно єгиптянам, і посилювався голод в Єгипетському краю. 57
З усіх країв приходили в Єгипет до Йосифа, щоб купити збіжжя, бо посилювався голод по всій землі.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)