Йосиф відкривається братам
1
І не міг Йосиф стримуватись при всіх, що стояли при ньому, і закричав: Вийдіть від мене всіх. І не було нікого при ньому, коли Йосиф відкрився своїм братам. 2 І він голосно заридав, і почули єгиптяни, і почув дім фараона. 3 І Йосиф промовив до своїх братів: Я – Йосиф, чи живий ще мій батько? Його брати перед ним оторопіли і не могли йому нічого відповісти.
4 Тоді Йосиф промовив до своїх братів: Підійдіть же до мене! І коли вони наблизилися, він продовжив: Я – ваш брат Йосиф, якого ви продали в Єгипет.
То Бог послав Йосифа до Єгипту
5 А тепер не сумуйте і не бентежтесь, що ви продали мене сюди, бо для збереження при житті Бог послав мене перед вами. 6 Бо оце другий рік голоду на землі, а попереду ще п’ять років, коли не буде ні оранки, ні жнив. 7
Тож послав мене Бог перед вами, щоб залишився ваш останок на землі, щоб зберегти ваше життя завдяки великому спасінню. 8 Отже, не ви послали мене сюди, а Бог. І Він поставив мене батьком фараонові, і господарем над усім його домом, і володарем усього Єгипетського краю.
Йосиф запрошує батька до Єгипту
9 Поспішіть, ідіть же до мого батька й скажіть йому: Так сказав твій син Йосиф: Бог поставив мене володарем усього Єгипту. Прийди до мене, не барися. 10
І оселишся в землі Ґошен, і будеш неподалік від мене ти, і твої сини, і сини твоїх синів, і твоя дрібна та велика худоба, і все, що твоє. 11 А я годуватиму тебе там, бо попереду ще п’ять років голоду, щоб не збіднів ти, і твій дім, і все, що твоє. 12 І ось ваші очі та очі мого брата Веніяміна бачать, що саме мої вуста промовляють до вас. 13 І розкажіть моєму батькові про всю мою славу в Єгипті та про все, що ви бачили. Тож поспішіть і припровадьте мого батька сюди. 14
І він упав на шию свого брата Веніяміна й заплакав, і Веніямін плакав на його шиї. 15 Він цілував усіх своїх братів і плакав над ними. А потому його брати розмовляли з ним.
Фараонові подарунки для Ізраїля
16 І дійшла чутка до дому фараона, що прийшли брати Йосифа. І схвально поставився до цього фараон та його слуги. 17 І промовив фараон до Йосифа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: нав’ючте свою худобу, прибудьте до Ханаанської землі, 18
заберіть свого батька та своїх домашніх і приходьте до мене. Я дам вам добро Єгипетського краю, і ви споживатимете найкращі дари землі. 19 Ти ж накажи їм: Зробіть оце: візьміть собі з Єгипетського краю вози для своїх дітей та своїх дружин, і приведіть свого батька, і прибудьте! 20 І хай ваше око не шкодує за вашими речами, бо добро усього Єгипетського краю належить вам.
21 Сини Ізраїля так і зробили. А Йосиф дав їм вози, за наказом фараона, і дав їм харчів на дорогу. 22
І кожному з них дав зміну одягу, а Веніямінові дав триста срібних монет і п’ять змін одягу. 23 А своєму батькові він послав оце: десять ослів, нав’ючених єгипетським добром, і десять ослиць, нав’ючених збіжжям, і хліб, і їжу своєму батькові на дорогу. 24 Тож відіслав він своїх братів, і вони пішли. І сказав їм: Не сваріться в дорозі!
25 Тож вийшли вони з Єгипту і прибули до свого батька Якова в Ханаанський край. 26
І сповістили йому, кажучи: Йосиф ще живий і панує над усім Єгипетським краєм. І завмерло його серце, бо він не повірив їм. 27
Вони ж переказали йому всі слова Йосифа, які той говорив їм. Побачивши вози, котрі послав Йосиф, аби його забрати, їхній батько Яків ожив духом. 28
І сказав Ізраїль: Головне, що мій син Йосиф ще живий! Піду й побачу його, перш ніж помру.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)