Оселення Якова й синів його в країні Ґошен
1 Тож Йосиф прийшов і повідомив фараонові, кажучи: Мій батько, і мої брати, і їхня дрібна й велика худоба, і все, що їхнє прибули з Ханаанської землі. І ось вони перебувають у землі Ґошен. 2 І взяв він зі своїх братів п’ять чоловік, і представив їх фараону. 3 Фараон же запитав його братів: Яке ваше заняття? Вони ж відповіли фараонові: Пастухи отари твої раби, як ми, так і наші батьки. 4 І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоби жити на цій землі, адже немає пасовиськ для отар твоїх рабів, бо в Ханаанській землі тяжкий голод. Тож нехай тепер оселяться твої раби в землі Ґошен. 5 Фараон же промовив до Йосифа, кажучи: Твій батько і твої брати прибули до тебе. 6
Єгипетський край перед тобою. Посели свого батька і своїх братів в найкращому місці землі, нехай поселяться в землі Ґошен. А якщо знаєш, що між ними є здібні люди, то постав їх наглядачами за моєю худобою.
7 І привів Йосиф свого батька Якова, і представив його фараонові. І Яків поблагословив фараона. 8 І запитав фараон Якова: Скільки років твого життя? 9
Яків же відповів фараонові: Років мого мандрування – сто тридцять років. Роки мого життя були короткими та важкими й не досягли років життя моїх батьків щодо часу їхнього мандрування. 10 Поблагословивши фараона, Яків вийшов від фараона. 11
І поселив Йосиф свого батька та своїх братів, і дав їм володіння в Єгипетському краю, у найкращім місці краю, у землі Рамсес, за наказом фараона. 12 І забезпечував Йосиф їжею свого батька, своїх братів і весь дім свого батька за кількістю їдців.
Йосиф набуває весь Єгипетський край для фараона
13
А хліба не було по всій землі, бо голод був дуже тяжкий. Тож були виснажені голодом Єгипетський край та Ханаанський край. 14 І зібрав Йосиф усе срібло, що було в людей в Єгипетському краю та в Ханаанському краю, за збіжжя, яке вони купували. І відніс Йосиф те срібло до фараонового дому. 15
І вичерпалося срібло в Єгипетському краю та в Ханаанському краю, і весь Єгипет прийшов до Йосифа, кажучи: Дай нам хліба. І чому маємо помирати перед тобою через те, що скінчилося срібло? 16 А Йосиф відповів: Якщо скінчилося срібло, то приганяйте вашу худобу, і я дам вам за вашу худобу. 17 Тож вони приганяли свою худобу до Йосифа, а Йосиф давав їм хліб за коней, за дрібну худобу, за велику худобу та за ослів. Того року він забезпечував їх хлібом за всю їхню худобу. 18 І завершився той рік. І прийшли до нього другого року, і сказали йому: Не будемо приховувати від нашого володаря, що вичерпалося срібло і худоба для нашого володаря, у нас нічого не залишається перед нашим володарем, хіба що наші тіла та наші землі. 19
Навіщо ми маємо помирати перед тобою, як ми, так і наша земля? Купи нас і нашу землю за хліб. І будемо ми з нашою землею рабами фараонові. Тож дай насіння, і ми будемо жити, а не помремо, і земля не опустіє.
20 І купив Йосиф усю землю Єгипту для фараона, бо всі єгиптяни продали своє поле, адже голод у них посилювався. І стала земля фараоновою. 21 А народ він зробив рабами, від краю Єгипту до краю його. 22 Лише землі жерців він не купив, бо жерці мали утримання від фараона, і споживали своє утримання, яке давав їм фараон. Тому вони не продали своїх земель. 23
І промовив Йосиф до народу: Отож, сьогодні я купив вас і вашу землю для фараона. Ось вам насіння, тож засійте землю. 24 А в жнива п’яту частину віддасте фараонові, а чотири частини будуть вам на засів поля й на їжу вам і тим, хто в ваших домах, та на їжу для ваших дітей. 25 Вони ж відповіли: Ти врятував нам життя. Нехай знайдемо милість в очах нашого володаря і будемо фараоновими рабами. 26 І Йосиф визначив це за правило аж до сьогодні щодо землі Єгипту: п’ята частина належить фараонові. Лише земля, що була у володінні жерців, не стала фараоновою.
Останні дні Якова
27 І оселився Ізраїль в Єгипетському краю, у землі Ґошен, і успадкували її, і намножилися, і стали дуже численними. 28 І прожив Яків в Єгипетському краю сімнадцять років. І був вік Якова, роки його життя, сто сорок сім років.
29
І наблизився день смерті Ізраїля. Тож він покликав свого сина Йосифа і сказав йому: Якщо я знайшов милість у твоїх очах, поклади свою руку під моє стегно і вчини щодо мене ласку і справедливість: прошу, не поховай мене в Єгипті! 30
А я ляжу з моїми батьками! Ти ж винеси мене з Єгипту і поховай мене в їхній гробниці. А той відповів: Я вчиню за словом твоїм. 31
І сказав Яків : Присягнись мені! І той присягнувся йому. І вклонився Ізраїль на узголів’ї постелі.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)