Яків благословляє Йосифових синів
1 Після цих подій сповістили Йосифові: Твій батько хворий. Тож він узяв із собою двох своїх синів, Манассію та Єфрема. 2 І хтось повідомив Якову, кажучи: Ось твій син Йосиф прийшов до тебе. Напружившись, Ізраїль сів на ліжку. 3 І сказав Яків Йосифові: Всемогутній Бог з’явився мені в Лузі, в Ханаанській землі, і поблагословив мене 4 і сказав мені: Ось Я звеличу тебе і розмножу тебе, виведу з тебе громаду народів. А цю землю дам твоїм нащадкам після тебе у вічне володіння. 5 А тепер двоє твоїх синів, які народилися в тебе в Єгипетському краю до того, як я прибув до тебе в Єгипет, вони мої: Єфрем і Манассія, будуть моїми, як Рувим та Симеон. 6 А нащадки твої, яких породиш після них, будуть твоїми. Вони під іменем своїх братів будуть називатися в їхньому спадку. 7 Коли я йшов з Падану, померла у мене Рахиль, в Ханаанському краю, по дорозі, коли ще залишався шмат землі до Ефрати. Там я поховав її, по дорозі до Ефрати, тобто Вифлеєма.
8 Побачивши синів Йосифа, Ізраїль запитав: Хто вони? 9 Йосиф відповів своєму батькові: Це – мої сини, яких дав мені тут Бог. ТожЯків сказав: Підведи їх до мене, щоб я їх поблагословив. 10 Очі ж Ізраїля затьмарилися від старості, і він не міг добре бачити. Тож Йосиф підвів їх до нього; він поцілував їх, пригорнувши їх до себе. 11 І сказав Ізраїль Йосифові: Я не сподівався побачити твоє обличчя, і ось Бог показав мені також твоїх нащадків. 12 Тоді Йосиф відвів їх від його колін і поклонився долілиць. 13 Далі Йосиф узяв їх обох: Єфрема правою рукою з лівого боку Ізраїля, а Манассію лівою рукою з правого боку Ізраїля, і підвів до нього. 14 Проте Ізраїль, простягнувши свою правицю, поклав на голову Єфрема, а той був молодшим, а свою лівицю на голову Манассії, схрестивши свої руки, хоча Манассія був первістком. 15 І поблагословив він Йосифа такими словами:
Бог, перед Яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, –
Бог, Який мене пасе відколи я існую аж до сьогодні;
16 Ангел, який мене рятував від усякого зла, нехай благословить цих юнаків,
і хай кличеться в них моє ім’я та ім’я моїх батьків, Авраама та Ісаака,
і хай вони намножаться в дуже велике число посеред землі.
17 І побачив Йосиф, що його батько поклав свою правицю на голову Єфрема, і було це, на його думку, помилкою. Тож він узяв руку свого батька, аби перекласти її з голови Єфрема на голову Манассії. 18 І промовив Йосиф до свого батька: Не так, мій батьку, адже первісток цей; поклади свою правицю на його голову. 19 Але його батько заперечив, сказавши: Знаю, мій сину, знаю; від цього також вийде народ, і він буде великим, але його молодший брат буде більшим за нього, а його потомство стане повнотою народів. 20 Благословляючи їх того дня, він промовив:
Тобою буде благословляти Ізраїль, кажучи:
Нехай учинить тебе Бог як Єфрема і як Манассію.
Тож поставив Єфрема перед Манассією. 21 А Йосифові Ізраїль сказав: Ось, я помираю, але Бог буде з вами і поверне вас до краю ваших батьків. 22 Я ж даю тобі понад твоїх братів одну ділянку землі, яку я забрав з рук аморейців своїм мечем і своїм луком.