Потоп на землі
1 І сказав ГОСПОДЬ Ноєві: Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, бо тебе Я побачив праведним перед лицем Моїм у цьому поколінні. 2 З усякої чистої худоби візьмеш собі по сім самців та їхніх самиць, а з худоби нечистої – двоє: самця та його самицю. 3 Також із птахів небесних – по сім самців і самиць, щоби зберегти при житті їхнє потомство на поверхні всієї землі. 4 Бо ще сім днів – і Я посилатиму дощ на землю сорок днів та сорок ночей, і зітру з поверхні землі всяку істоту, яку Я вчинив! 5 І зробив Ной усе так, як заповів йому ГОСПОДЬ.
6 А Ной мав шістсот років, і стався потоп – вода на землі. 7 Тож увійшов Ной, а з ним його сини, його дружина та дружини його синів до ковчега перед водою потопу. 8 Від чистої худоби та нечистої худоби, з птахів і з усіх земних плазунів, 9 по двоє ввійшли у ковчег до Ноя, самець і самиця, як наказав був Бог Ноєві. 10 І сталося, по семи днях води потопу ринули на землю.
11 На шестисотому році життя Ноя, другого місяця, сімнадцятого дня місяця, – цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і повідчинялися отвори небесні. 12 І був дощ на землі сорок днів та сорок ночей. 13 Саме того дня ввійшов у ковчег Ной, Сим, Хам та Яфет, Ноєві сини, дружина Ноя, і з ними три дружини його синів, – 14 вони і всякий звір за його родом, і всяка худоба за її родом, і всякий плазун, що плазує по землі, за його родом, і всяке літаюче за його родом – усяка пташка, усяке крилате. 15 І ввійшли у ковчег до Ноя по двоє з кожного тіла, що в ньому є дух життя. 16 Ті, що ввійшли, – самець і самиця від кожного тіла, як заповів йому Бог. І закрив ГОСПОДЬ за ним двері ковчега .
17 І був потоп на землі сорок днів, і прибула вода, і підхопила ковчег, і він піднявся над землею. 18 Вода ж піднімалась і дуже прибувала на землі, а ковчег плавав на поверхні води. 19 І дуже-дуже піднялася вода на землі, і покрила всі високі гори, що під небом усім. 20 На п’ятнадцять ліктів вище гір піднялася вода, і були покриті гори. 21 І померло всяке тіло, що рухалося по землі: птахи, худоба, звірі та всі плазуни, що плазують по землі, і кожна людина. 22 Усі, у кого в ніздрях дихання духу життя, з усього, що на суходолі, померли. 23 І Бог стер всяку істоту, що на поверхні землі, – від людини до худоби, до плазунів і до небесних птахів, – вони були стерті із землі. Залишився лише Ной і ті, хто був із ним у ковчезі. 24 І піднімалась вода на землі сто п’ятдесят днів.