Благословення Боже Ноєві й синам його
1 Бог поблагословив Ноя та його синів, і сказав їм: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю! 2 Страх і тремтіння перед вами буде у всіх звірів земних, у всіх птахів небесних і в усього, що рухається по землі, і в усіх морських риб. Вони передані у ваші руки. 3 Усе, що рухається, що живе воно, буде вам на поживу. Як зелену траву – віддав Я вам усе. 4 Лише м’яса з душею його, тобто з кров’ю його, не будете їсти. 5 І неодмінно кров вашу, в якій душа ваша, Я вимагатиму від кожної звірини. Я вимагатиму її також від людини, від кожного її брата Я вимагатиму душу людини.
6 Хто проллє людську кров,
то і його кров буде пролита людиною,
бо за образом
Божим Він учинив людину.
7 Ви ж плодіться і розмножуйтесь, роїться на землі та розмножуйтесь на ній.
Заповіт Бога з землею
8 І промовив Бог до Ноя та до його синів з ним, кажучи: 9 Ось Я укладаю Мій заповіт з вами та з вашими нащадками після вас, 10 і з кожною живою душею, що з вами, з птахів, худоби і всякої звірини земної з вами: від кожної людини , що вийшла з ковчега, до кожної звірини земної. 11 Я укладаю Мій заповіт із вами, що більше не буде знищене кожне тіло водами потопу і що не буде більше потопу для знищення землі. 12 І сказав Бог: Оце знак заповіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, та між усякою живою душею, яка з вами. 13 Я даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде знаком заповіту між Мною і землею. 14 І станеться, коли наведу Я хмару над землею, то з’явиться райдуга в хмарі. 15 І пригадаю Мій заповіт, що між Мною і вами, і кожною живою душею в кожному тілі. Води не стануть більше потопом, щоби нищити кожне тіло. 16 І буде райдуга в хмарі, і Я побачу її, щоб пригадати вічний заповіт між Богом і кожною живою душею в кожному тілі, яке на землі. 17 І сказав Бог Ноєві: Оце знак заповіту, який Я уклав між Мною і кожним тілом, що на землі.
Хамів гріх проти батька
18 Сини Ноя, які вийшли з ковчега: Сим, Хам і Яфет. Хам був батьком Ханаана. 19 Ці троє – сини Ноя, і від них заселилася людьми вся земля.
20 І став Ной мужем землі, і насадив виноградник. 21 Якось він випив вина, і сп’янів, і лежав нагий посеред свого намету. 22 І побачив Хам, батько Ханаана, наготу свого батька, і розповів двом своїм братам, що були надворі. 23 Сим і Яфет, узявши плаща, поклали собі на плечі й, повернувшись спинами, підійшли та прикрили наготу свого батька. Їхні ж обличчя були відвернуті, тож вони не бачити наготи свого батька. 24 Ной витверезився від свого вина й довідався, що з ним учинив його молодший син. 25 І сказав:
Проклятий будь Ханаан.
Рабом із рабів він буде у своїх братів!
26 Благословенний ГОСПОДЬ, Бог Сима,
– додав він, –
і нехай Ханаан буде йому рабом!
27 Нехай поширить Бог Яфета і нехай він живе в наметах Симових,
і нехай Ханаан буде йому рабом!
28 Після потопу Ной прожив ще триста п’ятдесят років. 29 А всього віку Ноя було дев’ятсот п’ятдесят років; і він помер.