1 Я стану на свою варту, підіймусь на фортифікаційний вал і подивлюсь, почекаю, що Він скаже мені у відповідь на мою скаргу.
Відповідь Господа
2 Відповідаючи, ГОСПОДЬ сказав мені: Напиши видіння і вирізьби зрозуміло на дошках, щоб легко міг прочитати той, хто вміє читати.
3 Адже видіння стосується визначеного часу. Воно провіщає, що станеться в кінці, і не обмане. Якщо навіть забариться, продовжуй чекати, бо воно збудеться неодмінно і не запізниться.
4 Подивись на зухвалу людину , – немає в її душі правди, тоді як праведний житиме своєю вірою.
5 Зарозуміла людина насправді подібна до зрадливого вина й не матиме спокою. Вона розкриває свою пащу, наче шеол, і ненаситна, як смерть. Вона підминає під себе всі народи, й поневолює собі всі племена.
6 Але хіба вони з часом не складуть про неї приповідку і не почнуть глузливо насміхатись, говорячи: Горе тому, хто накопичує те, що йому не належить! Доки можна привласнювати собі взяте під заставу?
7 Хіба раптом несподівано не встануть твої позикодавці, не пробудяться, щоб тебе потрусити? Тоді ти станеш їх здобиччю!
8 Оскільки ти пограбував численні народи, то і сам станеш здобиччю залишку всіх тих народів за пролиту кров людей, за спустошені країни й міста, а також за всіх їхніх мешканців.
9 Горе тому, хто здирством наживає добро для свого дому, аби звити на висоті своє гніздо, й тим убезпечити себе від лиха.
10 Адже ти зганьбив власний дім, винищуючи численні народи, чим згрішив і втратив право на життя.
11 Через те каміння в стінах волає, і йому вторують дерев’яні балки.
12 Горе тому, хто будує місто на крові й засновує фортеці на злочинах!
13 Хіба це не від ГОСПОДА Саваота походить , що народи працюють для вогню, і люди знесилюються заради марноти?
14 Адже земля сповниться пізнанням ГОСПОДНЬОЇ слави, як море, наповнене водою.
15 Горе тому, хто напоює свого ближнього, домішуючи до своєї чаші гнів , доки той не уп’ється, щоб побачити його сором.
16 Через те він насититься ганьбою замість слави. Тож пий сам і показуй свій сором. І до тебе також дійде чаша з ГОСПОДНЬОЇ правиці: і ти наситишся ганьбою замість слави.
17 Адже насильство, яке ти учинив знищенням звірів на Лівані, тебе вкриє соромом, сповнить тебе жахом , а найбільше – людське кровопролиття, наруга над країною та містами і над тими, котрі в них мешкали.
18 Яка користь з ідола, якого вирізьбив ремісник, чи з литого кумира – учителя неправди? Адже той, хто його створив, вірить у своє твориво, й продовжує виготовляти глухих ідолів і німих божків .
19 Горе тому, хто каже до дерева: Прокинься, і до німого каменя: Вставай! Хіба може камінь чомусь навчити? Хоч він обкладений золотом і сріблом, але жодного духу в ньому немає!
20 А ГОСПОДЬ у Своєму святому Храмі! – Хай мовчить перед Ним уся земля!