Ізраїль звеличиться
1 Але ГОСПОДЬ помилує Якова, знову обере Ізраїля, і в спокої поселить їх на власній землі. До них приєднаються приходці, які будуть одностайні з домом Якова.
2 Ці народи самі припровадять ізраїльтян на їхні місця, а дім Ізраїля прийме їх у спадок на ГОСПОДНІЙ землі, як рабів і невільниць. І стануть вони (приходці ) полоненими у тих, котрих полонили, а ті (ізраїльтяни ) володітимуть тими, котрі володіли ними.
Тяжка доля Вавилону
3 Того дня, коли ГОСПОДЬ дасть тобі спокій від твоїх страждань, твоїх клопотів і твоєї тяжкої неволі, в якій ти був змушений служити;
4 ти притчею заспіваєш пісню про царя вавилонського такого змісту: Ось і не стало гнобителя, – скінчилося пригноблення!
5 ГОСПОДЬ зламав палицю нечестивих, жезл тиранів.
6 Він (тиран ) зі злістю нищив народи, без перестанку наносячи у гніві удари, топтав народи, нещадно переслідуючи їх.
7 Уся земля в спокої відпочиває, голосно і з радістю вигукує!
8 Навіть кипариси та ліванські кедри з цього приводу веселитимуться, промовляючи : Відколи тебе вразили, не виходить жоден дроворуб нас зрубувати!
9 Шеол внизу, і той заворушився через тебе, готуючись зустріти тебе при вході; він (шеол ) розбудив заради тебе духів, усіх колишніх можновладців землі, піднявши з престолів царів усіх народів.
10 Усі вони скажуть тобі: І ти ослаб, як і ми, зрівнявся з нами!
11 Тож твоя пиха і звуки твоїх арф провалились до шеолу. Постіль під тобою – черв’яки, а твоє накриття – робацтво.
12 Як же ти впав з неба, досвітня зоре, сину зірниці? Ти розбився об землю, погромнику усіх народів.
13 Але ж ти говорив у своєму серці: Підіймуся на небо, вище Божих зірок поставлю свій престол, сяду на Горі зборів, – на далекій північній горі,
14 підіймуся понад високі хмари, уподібнюсь Всевишньому!
15 Але ти скинутий у шеол, – у земні глибини безодні.
16 Ті, що тебе побачать, уважно дивитимуться, приглядаючись до тебе: Чи це той самий, котрий примушував землю тремтіти, руйнував царства?
17 Який перетворював світ на пустелю, спустошував міста, і не відпускав на волю своїх полонених?
18 Усі царі народів відпочивають у честі, – кожний у своїй усипальниці.
19 Тебе ж викинули з твого гробу, як гнилу галузку, покриту вбитими, прошитими мечем, і скинутими у кам’яні ями. Як затоптаний труп,
20 ти не будеш похований з ними, тому що ти нищив свій край, і вбивав власний народ. Повік не згадуватимуться нащадки злочинців!
21 Готуйте до вигублення його дітей за беззаконня їхніх батьків, аби вони ніколи не повстали і не заволоділи світом, забудовуючи містами поверхню землі!
22 Я повстану проти них, – каже ГОСПОДЬ Саваот, – і знищу ім’я Вавилон, його залишок – спадкоємців і нащадків, – таке слово ГОСПОДА.
23 Перетворю його на житло їжаків, у багно з очеретом, – вимету його мітлою, цілковитого зруйнування – таке слово ГОСПОДА Саваота.
24 Заприсягнувся ГОСПОДЬ Саваот, кажучи: Як Я задумав, так і станеться, і як Я визначив, так і відбудеться.
25 Я розгромлю ассирійців на Моїй землі, – на Моїх горах Я їх розтопчу, аби знято було з Мого народу ярмо, і їхній (ассирійський ) тягар впав з його (Ізраїлю) плечей!
26 Це – постанова, яка визначена для всієї землі; це рука, що простягнута над усіма народами.
27 І якщо ГОСПОДЬ Саваот вирішив, то хто може відмінити? Якщо Його рука простягнута, хто її відверне?
28 Того року, коли помер цар Ахаз, було таке пророче слово:
29 Не радій, филистимська земле, що зламаний жезл, який вас бив, бо зі зміїного зародка виросте гадюка, а від неї народиться – літаючий дракон.
30 Тоді як діти бідних наситяться, і знедолені безпечно спочиватимуть, твій корінь Я вигублю голодом, знищу твій залишок.
31 Голосіть ті, що при брамах, нехай кричить місто! Впади у розпач, уся филистимська земле, бо з півночі клубиться дим великого війська , і немає жодного, хто залишив би своє місце .
32 А що відповісти послам народу? Скажи : ГОСПОДЬ спорудив Сіон, і в ньому знайдуть сховище знедолені Його народу.