Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть!
1 Горе тим, котрі йдуть в Єгипет за допомогою, що покладаються на коней і надіються на військові колісниці, мовляв, їх у них багато, і на кіннотників, вважаючи їх сильними, тоді як на Святого Ізраїлевого не звертають уваги і не шукають ГОСПОДА.
2 Адже Він, у Своїй мудрості, наводить лихо, і Своїх слів не відміняє; Він повстане проти осель нечестивих, а також проти тих, котрі сприяють злочинності.
3 Адже єгиптяни – люди, а не Бог, а їхні коні – тілесні тварини, а не духи. Варто ГОСПОДУ простягнути Свою руку, як спотикнеться той, котрий допомагає, і впаде той, кому помагає, – загинуть всі разом.
4 Ось що сказав мені ГОСПОДЬ: Як лев і левеня ричать над своєю здобиччю, і хоч би проти них зібралось багато пастухів, від їхнього крику вони не здригнуться і не злякаються натовпу. Так і ГОСПОДЬ Саваот зійде воювати за гору Сіон і його узгір’я.
5 ГОСПОДЬ Саваот захищатиме Єрусалим так, як ширяючі птахи над гніздом, визволяючи, оберігаючи, заслоняючи і спасаючи!
6 Наверніться, діти Ізраїля, до Того, від Котрого ви так далеко віддалились!
7 Того дня кожен відкине своїх срібних і золотих ідолів, яких власними руками зробили собі на гріх.
8 І впаде Ассирія від меча, але не від меча людини! Не меч людини уразить її! Хоча й втече хтось від меча, все одно її юнаки стануть працювати на примусовій роботі.
9 Впадуть твердині її від страху, а її можновладці в розгубленості і страсі опустять прапор, бо так сказав ГОСПОДЬ, вогонь Якого на Сіоні, й горнило Якого в Єрусалимі.