1 У той час вавилонський цар Меродах-Баладан, Баладанів син, дізнавшись про хворобу Єзекії і його одужання, послав йому лист і подарунки.
2
Єзекія з радістю прийняв їх, і показав їм свою скарбницю: срібло та золото, пахощі й дорогі мазі, а також увесь арсенал зброї, та все, що було в його сховищах. Не було нічого в його палаці та в усьому володінні, чого Єзекія їм не показав би.
3 Тоді прийшов до царя Єзекії пророк Ісая, і запитав його: Що говорили ці люди, і звідкіля вони приходили до тебе? Єзекія відповів: Із далекої країни, з Вавилону приходили вони.
4 Ісая запитав: А що вони побачили в твоєму палаці? Єзекія ж відповів: Вони побачили все, що є в моєму палаці. Не було речі в моїх сховищах, якої не показав би я їм!
5 Тоді Ісая сказав Єзекії: Послухай слово ГОСПОДА Саваота:
6
Надходять дні, коли усе, що є у твоїх палацах, і що набули твої батьки аж до цього дня, буде забране до Вавилону. Нічого не залишиться, – так сказав ГОСПОДЬ …
7 А з твоїх синів, котрі народяться від тебе і вийдуть від тебе, заберуть, – і вони стануть скопцями в палаці вавилонського царя!
8 На це Єзекія відповів Ісаї: Добре ГОСПОДНЄ слово, яке ти мені сказав, – адже подумав: Принаймні, поки я житиму, буде мир і безпека.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)