Самсон і Деліла
1
Якось Самсон, пішовши до Гази, побачив там жінку-блудницю, і завітав до неї. 2
Мешканцям Гази повідомили: Сюди прийшов Самсон! Тож вони оточили те місце й цілу ніч чекали його у засідці під брамою міста. Затаївшись на цілу ніч, говорили: Вранці, ще на світанку, вб’ємо його! 3 Самсон спав до півночі. Пробудившись опівночі, він устав, ухопив міську браму разом з обома одвірками та зі засувом, поклав собі на плечі й виніс їх на вершину гори, що навпроти Хеврона…
4 Згодом сталося так, що він закохався в жінку на ім’я Деліла, котра мешкала біля потоку Сорек. 5
До неї прийшли филистимські можновладці й сказали їй: Вивідай у нього лестощами, у чому полягає його велика сила і яким чином можна було б його подолати. Чим зв’язати його, аби його впокорити? За те ми тобі дамо по тисячі сто срібняківвід кожного
. 6 Тож Деліла почала питати Самсона: Скажи мені, будь ласка, у чому полягає твоя велика сила і чим можна було б тебе зв’язати, аби тебе впокорити? 7 Самсон відповів їй: Якщо би мене зв’язали сімома сирими, ще не висушеними жилами, то я став би слабким і був би, як усі інші люди. 8 Тож принесли їй филистимські можновладці сім сирих, ще не висушених жил, і вона ними його зв’язала. 9
А в той час у іншій її кімнаті знаходилась засідка ворогів . Вона йому сказала: Самсоне, филистимці йдуть за тобою! Миттєво схопившись , він розірвав жили, як розривається нитка з прядива, коли припече вогонь. Тоді вони так і не довідались, у чому секрет його сили.
10 Після цього Деліла дорікала Самсонові: Виходить, що ти мене обманув, сказавши мені неправду; але зараз усе ж таки скажи мені, чим можна тебе зв’язати? 11 Він їй відповів: Якщо мене дійсно зв’яжуть новими мотузками, якими ще не користувались, то я ослабну і буду таким, як усі інші люди. 12 Отже, взяла Деліла нові мотузки, зв’язала його ними і гукнула йому: Самсоне! Филистимці йдуть за тобою! А засідка й далі перебувала в іншій кімнаті. Але він зірвав їх зі своїх рук, наче нитки. 13 Деліла знову сказала Самсонові: Скільки можна тобі мене обманювати й говорити мені неправду!? Скажи мені, нарешті, як можна тебе зв’язати!? Він відповів їй: Якби ти увіткала сім косичок моєї голови в основу тканини [і прибила цвяхом до ткацького валу, то я став би слабшим, таким як усі інші люди. 14 Вона його приспала й вплела сім косичок його голови в основу тканини ]
й закріпила цвяхом, після чого гукнула: Самсоне, филистимці йдуть за тобою! Він пробудився від свого сну і вирвав свої косички разом з тканиною, прибитою до ткацького валка.
15 Деліла продовжувала наполягати: Як же ти можеш говорити, що любиш мене, тоді як твоє серце не зі мною? Адже ти вже тричі обманув мене, так і не сказавши мені, у чому полягає твоя велика сила! 16
Оскільки протягом багатьох днів вона про це говорила й так надокучила, що йому вже набридло саме життя. 17
Тоді він відкрив їй усі свої сердечні таємниці, розповівши: Від самого народження я є Божим назореєм, і бритва не торкалась моєї голови, тож, якби мене поголили, то моя сила відійшла би від мене, – я ослабну та стану таким, як усі інші люди.
18 Деліла зрозуміла, що він нарешті відкрив їй усю свою таємницю, тому послала й покликала филистимських можновладців, сказавши: Приходьте, адже на цей раз він відкрив мені всю свою таємницю. Филистимські можновладці прибули до неї, й принесли зі собою обіцяні срібняки. 19 Потім, приспавши його на своїх колінах, вона покликала обумовленого чоловіка, аби обстриг сім косичок на його голові. Самсон став слабнути, і його сила відступила від нього. 20 Тоді вона заволала: Самсоне! Филистимці йдуть за тобою! Пробудившись від свого сну, він ще думав: Вирвусь, як раніше, і струшу їх зі себе! Але він не знав, що ГОСПОДЬ від нього відступив. 21
Отже, филистимці схопили його, викололи йому очі й повели його до Гази. Там, закувавши його у мідні кайдани, заставили молоти у в’язниці на жорнах... 22 Тим часом, після того як його постригли, волосся його голови поступово почало відростати.
Самсонова смерть
23
Филистимські можновладці зібрались на велике подячне жертвоприношення своєму богові Даґону. Вони веселились і говорили: Це наш бог віддав у наші руки нашого ворога Самсона! 24 Взагалі, коли люди тепер бачили його (Самсона ), то вихваляли своїх богів у таких словах: Наш бог видав у наші руки нашого ворога, – того, котрий спустошував наш край, і котрий так багато знищив наших людей! 25
Дійшло до того, що в розпалі своїх веселощів, вони сказали: Приведіть Самсона, й нехай він нас позабавляє! Тож привели Самсона з в’язниці. Вже сам його принизливий вигляд їх забавляв. Його поставили між опорними стовпами будівлі. 26 Самсон попросив хлопчину, котрий тримав його за руку: Відпусти мене, щоб я міг обмацати стовпи, на яких тримається дім, – я на них обіпруся і трохи відпочину. 27 Той дім тоді був повен чоловіків і жінок. Були тут також усі филистимські можновладці. На самому лише даху було близько трьохсот тисяч чоловіків та жінок, які звідти спостерігали за поведінкою Самсона.
28 Тоді Самсон заволав до ГОСПОДА, і сказав: Владико мій, ГОСПОДИ, згадай про мене, благаю! Зміцни мене, Боже мій, ще тільки на цей раз, аби я міг відомстити филистимцям один раз за двоє моїх очей. 29 Після цього Самсон нащупав руками два центральні стовпи, на яких будинок тримався, і, міцно обіпершись на них, – на один своєю правицею, а на другий своєю лівицею, – 30 Самсон заволав: Нехай я загину разом з филистимцями! Тоді він натиснув на них з усіх сил так, що будинок упав на можновладців і на весь народ, який був у ньому. Таким чином мертвих, яких він знищив, вмираючи, було більше, ніж усіх тих, яких він убив протягом усього свого життя. 31
Пізніше прийшли його брати та вся родина його батька; забравши його тіло, вони занесли й поховали його між Цорою та між Ештаолом, у гробниці його батька Маноаха. А суддею в Ізраїлі він був двадцять років.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)