Данів наділ
1 У той час не було в Ізраїлі царя. Якраз тоді плем’я Дана шукало для себе наділу, де можна було би поселитись, позаяк до того часу йому ще не дісталось спадщини серед Ізраїлевих племен
. 2 Тож нащадки Дана послали від своїх родів п’ять чоловіків зі своїх меж, чоловіків сильних, з Цори та з Ештаола, щоб вивідати й обстежити той край. І вони сказали їм: Ідіть і обстежте цей край! І ті прийшли на Єфремове нагір’я до дому Міхи і там заночували. 3
Знаходячись біля дому Міхи, вони по розмові впізнали, що юнак був левітом, тож, зупинившись там, вони запитали його: Хто тебе сюди спровадив? Що ти тут робиш, і як тобі ведеться? 4 А він їм розповів, що учинив для нього Міха, як він найняв його, запропонувавши йому стати священиком. 5 Тоді вони попросили його: Дізнайся в Бога, аби ми знали, чи успішною буде наша дорога, в яку ми подалися. 6
Ідіть з миром, – сказав їм священик, – під ГОСПОДНЬОЮ опікою ваша дорога, в яку ви направились!
7
Тож п’ять тих мужів пішли далі й прибули до Лаїша. Вони побачили, що люди котрі у ньому мешкають, почуваються в безпеці, як водиться в сидонців, – спокійні й безтурботні. Немає нікого, хто би турбував їх край, або владарював над ними. Адже вони далеко від сидонців, і ніхто до них немає жодного діла. 8 Коли вони повернулись до своїх братів у Цору та Ештаол, то їхні брати запитали: Що ви дізнались? 9 Вони ж відповіли: Підіймайтесь і вирушаймо проти них! Ми оглянули їхню землю, й зрозуміли, що вона дуже чудова, тому не варто зволікати. Тож не лінуйтеся, виступаймо негайно, щоб заволодіти тим краєм. 10 Народ, проти якого виступимо, безтурботний, а земля простора, – Бог віддає її у наші руки, як місцевість, де нічого з того, що може дати земля, там не бракує!
11 І вирушили звідти від Данового роду з Цори та з Ештаола шістсот чоловіків, підперезаних військовою зброєю. 12
Вони дійшли до Юдейського Кір’ят-Єаріма, де й отаборились, – тому й та місцевість, що неподалік Кір’ят-Єаріма, називається – Табором Дана аж дотепер. 13
Звідти вони пішли на Єфремове нагір’я і прибули до дому Міхи.
14
Ті п’ять мужів, котрі ходили обстежувати лаїшський край і принесли хороші новини, сказали своїм братам: Ви маєте знати, що в цих домах є ефод і домашній божок, і кований ідол, і вилитий ідол. Тепер вирішуйте, що з ними робити. 15
Отже, вони направились туди і ввійшли в житло молодого левіта, що жив у Міхи, й привітали його. 16
А в той час шістсот мужів з Данового племені, підперезані й озброєні мечами, стояли біля входу в браму. 17 Тих п’ять мужів, що ходили обстежувати землю, увійшовши в дім, взяли кованого ідола й ефод, і домашнього божка, і вилитого ідола. А священик стояв біля входу в браму, а біля нього шістсот підперезаних зброєю мужів. 18 Отже, коли вони ввійшли в дім Міхи й забирали кованого ідола, ефод і домашнього божка, і вилитого ідола, священик запитав їх: Що це ви робите? 19
А вони сказали йому: Мовчи, поклавши свою руку на свої уста, та вирушай з нами, і будеш у нас за отця і за священика! Хіба краще тобі бути священиком у домі одного чоловіка, ніж бути священиком для племені і для роду в Ізраїлі? 20 Тож священик зрадів і, взявши ефод, домашнього божка і кованого ідола, долучився до народу.
21 Вони повернулись й вирушили далі, відправивши дітей, худобу та вантаж попереду себе. 22 І коли вони відійшли від дому Міхи далеченько, Міха, зібравши людей, що мешкали неподалік від його дому, й разом з ними наздогнав загін нащадків Дана. 23 Наблизившись , вони почали гукати до Данових нащадків. Обернувшись, ті запитали Міху: Чого тобі треба, чому кричиш? 24 Той же відповів: Адже ви забрали мого бога, якого я собі зробив, а також священика, й пішли геть! Тож, що я мав робити? Як же ви ще можете мені казати: Чого тобі треба? 25
А мужі з Данового племені сказали йому: Краще було би не чути твого крику за нами, аби часом не обернулись проти вас розлючені вояки, тоді попрощаєшся з життям ти і твої домашні. 26 Після цього Данове покоління рушило своєю дорогою, а Міха, зрозумівши, що вони сильніші за нього, повернувся назад і пішов до свого дому.
27 Отже, вони забрали вироби Міхи, а також священика, котрий був у нього, й вирушили на Лаїш. Вони винищили мечем безтурботний і безпечний народ, а місто спалили вогнем. 28
Ніхто не прийшов їм на допомогу, адже вони були далеко від сидонців, і ні з ким у них не було жодних зв’язків. Місто знаходилось у долині, неподалік Бет-Рехова. Вони відбудували місто й поселились у ньому, 29
назвавши його Дан, за ім’ям свого батька Дана, який колись народився Ізраїлю (Якову ). Раніше це місто називалось Лаїш. 30 Нащадки Дана поставили у себе різьбленого ідола, при якому священиками в Дановому племені були Йонатан, син Гершома, сина Манассії
, та його нащадки аж до часу виселення мешканців краю в неволю. 31
Так і стояв тут виготовлений Міхою ідол протягом усього часу, впродовж якого справжній Дім Божий знаходився у Шіло.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)